Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

Гордійчук М.П.

Харченка В.В.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 24 березня 2009 року і постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про стягнення щомісячної соціальної державної допомоги,-

16 лютого 2009 року ОСОБА_6 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни з розміру 30% мінімальної пенсії за віком за період 2006-2008 роки, а з 1 січня 2009 року при нарахуванні пенсії враховувати статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 24 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області. Зобов?язано Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області здійснити ОСОБА_6 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1426,13 гривень. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 710,90 гривень, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 715 гривень. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попереднійх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 має статус дитини війни та згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на щомісячне підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік"від 20.12.2005 року (зі змінами та внесеннями 19 січня 2006 року) пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"від 18 листопада 2004 року, повинні були запроваджуватись у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Оскільки, Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", пільги, встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"запроваджені не були.

Виходячи з цього, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 (v0a6p710-07) №6-рп\2007, визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28 грудня 2007 року (107-17) були внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) визнані неконституційними.

Отже, в період з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року позивач також не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, а з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року –таке право у позивача було відсутнє у зв’язку із дією положень пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

За таких обставин, позивач в 2006 році та до 9 липня 2007 року, а також з 1 січня 2008 до 22 травня 2008 року не мала права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В той же час, суди дійшли вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність УПФ є протиправною.

Стосовно позовних вимог щодо нарахування підвищення до пенсії за 2009 рік колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, як зазначено судом апеляційної інстанції, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Вимога касаційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції задоволена бути не може, оскільки воно вже скасовано апеляційним судом.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.