11/191/07-АП Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - 30.09.2010 Прийняття

У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001082302/0 від 03.08.2006 року та №0001082302/1 від 22.11.2006 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "ТБ "Лігатура"мало право на отримання бюджетного відшкодування з причин наявності від’ємного значення об’єкту оподаткування, оскільки ним додержано порядок віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в порядку, передбаченому Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Постановою господарського суду Запорізької області від 24 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2007 року, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя №0001082302/0 від 03.08.2006 року та №0001082302/1 від 22.11.2006 року; з Державного бюджету України на користь позивач стягнуто судовий збір у сумі 3,40 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, в зв’язку з чим він мав право на бюджетне відшкодування; несплата податку продавцем (у тому числі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та сум бюджетного відшкодування.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та просить прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "ТБ "Лігатура"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 року по 31.12.2005 року, про що складено акт №110/23-32573304 від 26.06.2006 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість (надалі –ПДВ) за грудень 2003 року на суму 5450,00грн. Крім того, як вбачається з акту перевірки, на підставі відповідей на запити, які були направлені до відповідних органів державної податкової служби, встановлено порушення позивачем п.1.8, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на суму 818417,00грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001082302/0 від 03.08.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 818417,00грн. За наслідками апеляційного узгодження, первинні скарги позивача залишені без задоволення, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001082302/1 від 22.11.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 818417,00грн.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту ПДВ із вартості придбаного згідно з податковою накладною №134 від 22.12.2003 року у ТОВ "Українська агропромислова компанія"соняшника у розмірі 5450,00грн. (загальна вартість становить 32700,00грн.). У цьому звітному періоді позивач повернув товар ТОВ "Українська агропромислова компанія", однак коригування податкового кредиту на суму 5450,00грн. не здійснив. Тобто, на думку відповідача, позивачем безпідставно завищено ПДВ у розмірі 5450,00грн.

Також, у акті перевірки податковий орган зазначає, що до початку її проведення сектором організації перевірок відшкодування ПДВ відділу контрольно-перевірочної роботи отримані відповіді по ланцюгам постачання ТОВ "ТБ "Лігатура"за листопад 2004 року, лютий 2005 року, березень 2005 року, квітень 2005 року та травень 2005 року, які були надіслані раніше в ході проведення документальних перевірок з питання обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість : листопад 2004р. –довідка №372/23-321 від 28.02.2005р., за лютий 2005р. –довідка №414/23-221-32573304 від 23.05.2005р., за березень 2005р.- довідка №414/23-321 від 23.05.2005р., за квітень 2005р. - довідка №424/23-221 -32573304 від 10.()6.2005р., за травень 2005р.- довідка №433/23-321 від 15.07.2005р. На підставі вищенаведеного, відповідач прийшов до висновку, що позивачем занижено ПДВ за листопад 2004р. на суму –9 504,00грн, за лютий 2005р. на суму –138655,00грн., за березень 2005р. на суму –225020,00грн.; за квітень 2005р. на суму –270231,00грн.; за травень 2005р. на суму –174649,00грн.

У листопаді 2004 року основними постачальниками позивача були: ТОВ "Бел віст", ТОВ "УАПК", ТО "ТехметСервіс". Відповідно до отриманих відповідей податковим органом було досліджено ланцюг постачання, а саме, ТОВ "Бел віст"(посередник), ТОВ "ААА"(в ході перевірки порушень діючого законодавства не встановлено), ТОВ НППВФ "ГТСС-Інвест", ПП Кичатий (за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. всі первинні бухгалтерській документи знищено у зв’язку з відсутністю офісних та складських приміщень).

Однак, слід звернути увагу, що податковим органом було досліджено ланцюг постачання тільки по ТОВ "Бел віст", в той час, як нічого не зазначено щодо інших контрагентів позивача, а саме, ТОВ "УАПК"та ТО "ТехметСервіс".

У лютому 2005 року основним постачальником позивача був ТОВ "Бел віст". Відповідно до отриманих відповідей податковим органом було досліджено ланцюг постачання, а саме, ТОВ "Бел віст"(посередник), ТОВ "ААА", ТОВ "ТехметСервіс", ТОВ НППВФ "ГТСС-Інвест", ТОВ КТБ "АЗОМ"та ПП Кузнєцова, постачальниками якої були ПП "Аванте"(проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання не можливе, за лютий 2005 року подана декларація з ПДВ з нульовими показниками) та ПП Кичатий (за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. всі первинні бухгалтерській документи знищено у зв’язку з відсутністю офісних та складських приміщень).

У березні 2005 року основними постачальниками позивача були ТОВ "Бел віст"та ТОВ "Будінвест-1". Відповідно до отриманих відповідей податковим органом було досліджено ланцюг постачання, а саме, ТОВ "Бел віст"(посередник), ТОВ "ААА", ТОВ НППВФ "ГТСС-Інвест"постачальниками якого були ПП Майстров (після проведення планової документальної перевірки за період з 01.01.2002 року по 31.03.2005 року документи господарської діяльності та податкового обліку знищені) та ПП Кичатий (за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. всі первинні бухгалтерській документи знищено у зв’язку з відсутністю офісних та складських приміщень), ПП "Аванте"(проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання не можливе, за лютий 2005 року подана декларація з ПДВ з нульовими показниками).

У квітні 2005 року основним постачальником позивача був ТОВ "Бел віст". Відповідно до отриманих відповідей податковим органом було досліджено ланцюг постачання, а саме, ТОВ "Бел віст"(посередник), ТОВ "ААА", ТОВ "ТехметСервіс", ТОВ "Ресурсенергопром". Однак, постачальником ТОВ "ААА"був також ТОВ НППВФ "ГТСС-Інвест", ПП "Кичатий"(за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. всі первинні бухгалтерській документи знищено у зв’язку з відсутністю офісних та складських приміщень), ПП Кузнєцова, ПП "Аванте" (проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання не можливе, за лютий 2005 року подана декларація з ПДВ з нульовими показниками).

У травні 2005 року основним постачальником позивача був ТОВ "Бел віст". Відповідно до отриманих відповідей податковим органом було досліджено ланцюг постачання, а саме, ТОВ "Бел віст"(посередник), ТОВ "ААА", ТОВ "ТехметСервіс", Вільнянський завод "Лігатура". Крім того, в сою чергу постачальниками ТОВ "ААА"були також ТОВ НППВФ "ГТСС-Інвест", ПП Майстров (після проведення планової документальної перевірки за період з 01.01.2002 року по 31.03.2005 року документи господарської діяльності та податкового обліку знищені), ПП Конгрес-груп"(до податкових органів підприємство подало декларацію за квітень 2005 року з нульовими показниками).

Однак, детальне проходження операцій та товару по ланцюгу між контрагентами було викладено відповідачем з запереченнях на позовну заяву, разом з тим, у акті перевірки така інформація відсутня.

Слід зазначити, що у матеріалах справи міститься податкове повідомлення-рішення №0001072302/0/27363 від 03.08.2006 року, яке не оскаржується у позовній заяві, тобто не є предметом розгляду даної справи.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія постанови господарського суду Запорізької області від 22 березня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Запорізького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2006 року, по справі №18/484-АП. Як вбачається з тексту вищезазначених судових рішень, предметом розгляду справи №18/484-АП було відшкодування позивачу ПДВ з Державного бюджету України за листопад 2004 року, лютий 2005 року та березень 2005 року. Крім того у вищезазначеній справі, позивачем було поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення №0001082302/0/27365 від 03.08.2006 року за актом перевірки №110/23-32573304 від 26.06.2006 року. Між іншим, у задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено, зокрема і в частині щодо скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, вищезазначеним обставинам не була дана належна оцінка в рішеннях суді попередніх інстанцій.

Також, у матеріалах справи міститься довідка №27442/23-211 від 31.08.2005 року про надання інформації по ТОВ ТБ "Лігатура"з питань взаємовідносин з ТОВ "Бел віст"за квітень 2005 року, в якій зазначені наступні податкові накладні: №17 від 29.04.2005 року, №24 від 29.04.2005 року, №21 від 29.04.2005 року, №22 від 29.04.2005 року. Разом з тим, у запереченнях на позовну заяву, відповідач посилається на податкові накладні №26 від 29.04.2005 року, №28 від 29.04.2005 року. Окрім того, інформація, щодо місця розташування позивача, вказана в акті перевірки, не співпадає з тією, що зазначена у вищезгаданій довідці.

Суди попередніх інстанцій, також, не звернули увагу на те, що в матеріалах справи наявні довідки щодо перевірок не всіх контрагентів позивача, а наявні не охоплюють весь період, щодо якого проводилась перевірка.

Крім того, у довідці №27442/23-211 від 31.08.2005 року зазначено, що позивач, для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності, орендує складські приміщення у ТОВ "Вільнянський завод "Лігатура", що є одним з його контрагентів, однак дана інформація відсутня у акті перевірки позивача.

Слід також зазначити, що приймаючи оскаржувані рішення, суди дійшли висновку про те, що позивачем правомірно сформований податковий кредит, а несплата контрагентами позивача сум ПДВ до бюджету не впливає на його формування.

Разом з тим, п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару.

Так, згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто, поставка товару є необхідною передумовою правомірності отримання відшкодування податку на додану вартість.

Згідно до акту перевірки, у перевіряємо му періоді позивач здійснював оптову торгівлю феротитаном, феросілікомагнієм (металеві вироби). При цьому, поставка товару належним чином відповідачем або судом першої та апеляційної інстанції не перевірялась. Тобто відсутні документи (угоди, платіжні документи, товарно-транспортні накладні, податкові накладні тощо) щодо підтвердження реалізації та зберігання товару позивачем за період що перевірявся.

За відсутності таких даних неможливо визначитись з питання обґрунтованості зменшення сум бюджетного відшкодування позивачу відповідачем.

Приписами ч.2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних спорах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст. 71 КАС України, Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то суд сприяє в реалізації цього обов’язку шляхом витребовування необхідних доказів.

Згідно з ч.5 ст. 71 КАС України, суд може збирати докази з власної ініціативи.

Як вбачається зі змісту частин 4, 5 статті 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Між тим, ст. 220 КАС України визначені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, де, зокрема, передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з’ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя –задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 24 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2007 року –скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст. 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.