колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Заїки М.М., Ліпського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 червня 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року,

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що є дитиною війни та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська не проводило нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії, тому позивач просила поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів; визнати дії управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська неправомірними; стягнути з відповідача недоплачену суму підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 4471,20 грн.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 703,86 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська задоволено частково. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2009 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято нову постанову в цій частині. Визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В решті постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2009 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, судами першої та апеляційної інстанцій неповне з’ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни та отримує пенсію за віком.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції, яка набрала чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог статті 7 зазначеного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом (2195-15) , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"зупинено на 2006 рік. Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV (3367-15) внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема, встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.

Дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до пункту 12 частини 1 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Суд першої інстанції відмовив позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за 2008 рік через відсутність правових підстав, посилаючись на те, що розмір щомісячної доплати до пенсії дітям війни був визначений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року №530 (530-2008-п) , яка в установленому законом порядку неконституційною не визнавалась.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною 4 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни визначено мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Отже, право на підвищення пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у 2008 році у позивача виникло з 22 травня 2008 року, тобто з дня визнання неконституційними положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) про зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на відповідний рік.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни визначено мінімальну пенсію за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

За таких обставин положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15) , не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на відповідний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року №530 (530-2008-п) .

Апеляційний суд зазначеної помилки не виправив.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині. При цьому за правилами пункту 4 частини 1 статті 223 цього Кодексу у випадку зміни рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року скасувати, а постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 червня 2009 року змінити. Абзац четвертий резолютивної частини постанови викласти в такій редакції: "Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"провести ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до положень частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом".

В решті постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2009 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.