Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

Мироненка О.В.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області на постанову Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 27 липня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року,

15 травня 2009 року ОСОБА_6 пред’явила в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області (далі –УПФ) про стягнення недоплаченого підвищення пенсії, як дитині війни.

Зазначила, що має статус дитини війни, у зв’язку з чим, відповідно до статті 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни", її пенсія повинна збільшуватися на 30% мінімальної пенсії за віком.

Незважаючи на те, що 9 липня 2007 року Конституційний Суд України визнав неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідач розмір призначеної їй пенсії у відповідність із статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"не привів.

Посилаючись на наведені обставини, просила (з урахуванням уточнених позовних вимог від 22 червня 2009 року) зобов’язати УПФ нарахувати їй недоотримане підвищення до пенсії з 9 липня 2007 року по теперішній час.

Постановою Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 27 липня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії УПФ та зобов’язано здійснити позивачу, як дитині війни, нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% за період з 22 травня 2008 року по 1 квітня 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково, зобов’язано УПФ здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня по 31 грудня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судами встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-IV і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до статті 6 цього Закону –на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували до спірних правовідносин наслідки пропущення річного строку звернення до суду за захистом порушених прав, передбачені статтею 100 КАС України щодо перерахунку підвищення пенсії у 2007 році, оскільки на цьому наполягав відповідач, а ОСОБА_6 не надала доказів поважності причини його пропущення.

Задовольняючи позовні вимоги за 2008 рік, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ), виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та що це положення рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнано неконституційним.

Відповідно ж до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали, то УПФ з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачу підвищення пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак цього зроблено не було.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині 2009 року апеляційний суд виходив з того, що за цей період підвищення пенсії як "дитині війни"відповідачем обґрунтовано нараховується і виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) .

Зазначений висновок судів не відповідає вимогам закону з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни", "дітям війни"пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Отже, Законом передбачено підвищення пенсії у процентному відношенні до мінімальної пенсії за віком, що склалася на відповідний період, і не визначена можливість встановлення конкретних сум підвищення. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) , усупереч Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) установлено конкретні розміри такого підвищення пенсії у твердій грошовій сумі.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 своєї постанови від 1 листопада 1996 року № 9 (v0009700-96) "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку в частині підвищення пенсії позивачу у 2009 році, оскільки Закон України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) має вищу юридичну силу над постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) , і застосуванню підлягає саме Закон (2195-15) .

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області задовольнити частково.

Постанову Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 27 липня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області перерахувати ОСОБА_6 пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", і провести відповідні виплати за період із 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 22 червня 2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.