К-22976/08-С Про зобов’язання оплатити податкові векселі, видані при імпорті товарів на митну територію України - 28.09.2010 Прийняття

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Приватної фірми "Кібела", про зобов’язання вчинити певні дії, а саме зобов’язати оплатити ВАТ "ВАБанк" та ПП "Кібела" податкові векселі, видані при імпорті товарів на митну територію України згідно з додатком № 9.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2008 року відмовлено у задоволенні позову з огляду на встановлення судом відсутності порушень з боку відповідачів вимог чинного законодавства.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 року скасовано рішення суду першої інстанції та у позові відмовлено з підстав встановлення судом апеляційної інстанції невідповідності змісту позовних вимог вимогам закону.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та апеляційного судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПФ "Кібела" при імпорті товарів на митну територію України за жовтень 2007 року оформлено 18 простих векселів, по кожному з яких термін сплати грошових коштів настав, на загальну суму 224 052,73 грн., які підтверджені авалем Харківської філії ВАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк" .

Видані ПФ "Кібела" векселі є такими, що відповідають ознакам, наведеним у п.11.5 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Після спливу строків для сплати грошових коштів, за вимогою податкового органу, ні ПФ "Кібела", ні ВАТ "ВАБанк" не виконали свого обов'язку по сплаті грошових коштів до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, як особі, якій або за наказом якої платіж повинен бути здійснений.

За вказаних обставин позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з посиланням на вимоги Женевської Конвенції 1930 року, якою запроваджено "Уніфікований закон про переказні та прості векселі" (826-14) , Закону України від 5 квітня 2001 року № 2374-111 "Про обіг векселів в Україні" (2374-14) , Постанови КМУ "Про порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" від 01.10.1997 року № 1104 (1104-97-п) , п.11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" дійшов висновку, що правомірність вимог позивача про зобов’язання оплатити податкові векселі не доведена, позивач не обґрунтував і не підтвердив наявність правомірних підстав для відсутності у платника податків права використання абз.7 п.11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР.

Водночас, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги податкового органу щодо зобов’язання в судовому порядку відповідачів оплатити податкові векселі, видані при імпорті товарів на митну територію України згідно з додатком № 9, оскільки остання не відповідає вимогам закону та не направлена на реалізацію повноважень органів Державної податкової служби, визначених Законом України від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) . Вказаний позов, на думку апеляційного суду, не відповідає законодавчо встановленому порядку погашення податкового боргу та правам податкового органу, способу захисту права. При цьому питання щодо наявності у ПП "Кібела" підтвердженої суми бюджетного відшкодування станом на день видачі векселів та виконання підприємством 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" апеляційним судом не досліджувалося.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки суду апеляційної інстанції не можна вважати такими, що зроблені на підставі правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Так, згідно статті 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Стаття 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та стаття 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачають повноваження податкових органів щодо погашення боргу в судовому порядку, а саме право звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, як правильно встановлено судами, право звернення ДПІ до суду про стягнення коштів підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказаний позов необхідно розглядати, як такий, що поданий податковим органом в межах статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки має місце вимога позивача про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами шляхом оплати податкових векселів на відповідну суму, як один із законних способів стягнення заборгованості. За вказаних обставин, враховуючи специфіку спірних правовідносин, заявлений податковим органом позов має розглядатись судами по суті, оскільки встановлення наявності або відсутності підстав для його задоволення в частині стягнення заборгованості шляхом погашення векселів не можливе без його вирішення в частині перевірки законності дій сторін в рамках спірних правовідносин.

А відтак, приймаючи рішення у даній справі, апеляційний суд не врахував, що у даному випадку відсутня наявність помилкового вибору належного способу захисту порушеного права з наведених вище підстав.

Оскільки судом апеляційної інстанції не виконано покладених на нього функцій і фактично не переглянуто рішення місцевого адміністративного суду з відповідним дослідженням обставин справи, відмовивши в позові з формальних підстав, – ухвалене ним судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала суду апеляційної інстанції у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до цього ж суду. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 –232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .