Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Бутенка В.І.

Мойсюка М.І.

Мороз Л.Л.

Штульмана І.В.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши попередній розгляд справи за ОСОБА_1 до Вугледарського міського Управління праці та соціального захисту населення Донецької області про визнання неправомірними дії, стягнення не до нарахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою Вугледарського міського Управління праці та соціального захисту населення Донецької області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 06 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2009 року,

У січні 2009 року позивачка звернулася в суд із позовом до Вугледарського міського Управління праці та соціального захисту населення Донецької області про визнання неправомірними дії, стягнення не до нарахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11 вересня 2007 року по листопад 2008 року. в сумі 3588.19 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 21.07.2007 року вона народила дитину, у зв’язку з чим у відповідності до положень Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (надалі Закону) облікована відповідачем, та у відповідності до ст. 15 Закону має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років. Однак, в супереч Закону в 2007 році їй виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінету Міністрів України. В 2008 році їй нарахували та виплатили допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130. 00 грн. щомісячно, виходячи з принципів, що допомога повинна дорівнювати різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про державну допомогу сім ям з дітьми (2811-12) , просить його зобов'язати здійснити перерахунок допомоги за 2007-2008 роки та в подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до шести років, оскільки неправомірні дії відповідача порушують її конституційні права на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства і дитинства на соціальний захист.

Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 06 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача протиправними та стягнуто на користь позивача недоотриману в 2007 ропі суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 1325 грн. 31 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 29 травня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що 21.07.2007 року позивач народила дитину, у зв’язку з чим у відповідності до положень Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (надалі Закону) облікована відповідачем, та у відповідності до ст. 15 Закону має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років. Однак, в супереч Закону в 2007 році їй виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінету Міністрів України. В 2008 році їй нарахували та виплатили допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130. 00 грн. щомісячно, виходячи з принципів, що допомога повинна дорівнювати різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про державну допомогу сім ям з дітьми (2811-12) , просить його зобов'язати здійснити перерахунок допомоги за 2007-2008 роки та в подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до шести років, оскільки неправомірні дії відповідача порушують її конституційні права на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства і дитинства на соціальний захист

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов’язком держави.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною з ст. 51 Конституції України передбачено, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", допомога по догляду за дитинною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.

Статтею 62 Закону України "Про державний бюджет України па 2007 рік", що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року) прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, передбачено з 01.04.2007 року по 01.10.2007 року 0 463 грн., з 01.10.2007 року –470 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , серед них положення статті 56 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік"щодо встановлення допомоги по догляду за дитинною до досягнення нею трирічного віку у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, як різниця між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб - визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) , тобто дія ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"відновлена з 09.07.2007 року.

Задовольняючи позов у частині стягнення не до нарахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року з урахуванням положень Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік' (489-16) є неправомірними, оскільки дані положення визнано неконституційними. Допомога повинна нараховуватися відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Відмовляючи в іншій частині позову, суд також вірно виходив з того, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , внесено зміни до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", відповідно до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не мені не 130 гривень. Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (v010p710-08) зазначені положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , неконституційними визнані не були. Зазначені зміни прийняті 28. 12. 2007 року та набули чинності з 1 січня 2008 року і на час звернення до суду є чинними і такими, що належать до виконання.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Вугледарського міського Управління праці та соціального захисту населення Донецької області залишити без задоволення, постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 06 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.