Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Цуркана М.І., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за касаційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року у справі № 2-а2037/09/0570 за позовом комунального підприємства "Тепломережа" до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення, -

У лютому 2009 року комунальне підприємство "Тепломережа" звернулося в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання неправомірним рішень № 60 від 23.01.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками авансових платежів із страхових внесків в розмірі 44 910, 33 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ним частково були своєчасно сплачені страхові внески з авансових виплат, повне перерахування страхових платежів відбувалося при виплаті заробітної плати у відповідності до вимог ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року, заявлений позов задоволений. Визнане недійсним рішення відповідача

Справа № К-57348/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

№60 від 23.01.2009 р. про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків у вигляді штрафу в розмірі 44 910, 33 гривень.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями судів попередніх інстанцій управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків з виплачених авансових сум відповідач прийняв рішення № 60 від 23.01.2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків у вигляді штрафу в розмірі 44 910, 33 гривень. Позивач посилається на ті обставини, що за вказані місяці він сплачував страхові внески з авансових платежів у неповному розмірі, однак, при виплаті заробітної плати страхові платежі в повному обсязі сплачувалися за відповідний базовий звітний період, відповідач необґрунтовано вказані платежі зарахував в рахунок сплати недоїмки за минулі періоди, що привело до завищення процентів стягнення штрафних санкцій та пені.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та визнаючи незаконними і скасовуючи оскаржувані рішення, послалися на ті обставини, що вказані рішення прийняті в порушення ч.5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки зарахування відповідачем сплачених позивачем поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій здійснене відповідно вимог ч.6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено зобов’язання страхувальників сплачувати страхові внески за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно обставин справи спірне рішення № 60 від 23.01.2009 року про застосування фінансових санкцій за неповну, або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків на загальну суму 44910.33грн. грн. прийняті за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з липня по листопад 2008 р.. Несвоєчасна сплата авансових страхових внесків сторонами не заперечується.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

При цьому, відповідно до п. 9 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" днем сплати страхових внесків вважається у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду –день списання установою банку, установою державного казначейства України суми платежу з банківського рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Відповідно до пп.7 п.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

За обставинами справи позивачем авансові платежі із страхових внесків за спірний період при здійсненні протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, одночасно з видачею зазначених сум сплачувалися в неповному обсязі, що привело до порушення позивачем строків їх сплати відповідно до вищенаведених законодавчих норм. Відповідач згідно вимог пп.7 п.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прийняв рішення №60 від 23.01.2009 р.. Вказане рішення управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька прийняте на підставі діючого законодавства, а саме, Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , Закону України "Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) , Інструкції "Про порядок обчислення та уплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України" (z0064-04) .

Виходячи з вищенаведеного відповідач при ухваленні оскаржуваного рішення діяв у межах наданих повноважень відповідно діючого законодавства.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до необґрунтованих висновків про наявність підстав задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним спірного рішення відповідача.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови з відмовою в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю з урахуванням вищенаведених обставин.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

У задоволенні позову комунального підприємства "Тепломережа" до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.