ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"09" вересня 2010 р. м. Київ К-8376/10
|
Колегія суддів першої судової палати
Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого –Кравченко О.О.
Суддів: Васильченко Н.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т., Леонтович К.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного суду Хмельницької області від 07.08.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
Встановила:
У червні 2008 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області, Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання дій відповідачів неправомірними, зобов’язання Державного казначейства та Міністерства фінансів України виділити Управлінню ПФУ кошти для виплати позивачці державної соціальної підтримки відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а також про зобов’язання Управління ПФУ нарахувати і виплатити державну соціальну підтримку за 2007р.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни'їй повинна виплачуватись державна соціальна підтримка у вигляді щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказане підвищення до пенсії їй не виплачувалось.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду Хмельницької області від 07.08.2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачці підвищення до пенсії з період з 09.07.2007р. У решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009р. внесено уточнення в резолютивну частину постанови суду першої інстанції в частині кінцевої дати зобов’язання та із зазначенням, що перерахунок підвищення до пенсії має проводитись з урахуванням виплачених сум.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області у якій ставиться питання про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни'їй повинна виплачуватись державна соціальна підтримка у вигляді щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказане підвищення до пенсії їй не виплачувалось.
Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2006 року, суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року (3367-15)
) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог за 2007 рік, то судами правильно враховано, що п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 (v0a6p710-07)
, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) положень окремих статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (489-16)
(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суди обґрунтовано встановили, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Що стосується доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни"відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.
Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" (121/2001)
і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення (121/2001)
через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Разом з тим, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні, оскільки суд апеляційної інстанції вніс зміни у судове рішення суду першої інстанції, доповнивши його зміст, одночасно вказавши, що постанова суду першої інстанції залишена без змін, а апеляційна скарга-без задоволення, що не відповідає змісту ст. 198 КАС України.
Враховуючи, що ухвала суду апеляційної інстанції є помилковою лише в цій частині, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміні судового рішення в цій частині.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Постановила :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області задовольнити частково.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року змінити. Виключити з її резолютивної частини посилання на залишення апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області без задоволення, а постанови Хмельницького окружного суду Хмельницької області від 07.08.2008 року без змін, вказавши, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області підлягає частковому задоволенню, а постанова Хмельницького окружного суду Хмельницької області від 07.08.2008 року – зміні.
В решті ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 235- 238 КАС України.