Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Цуркана М.І. Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Шико-2004" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2010 року у справі № 5/420 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шико-2004" до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві про визнання недійсним посвідчення на перевірку постанов про накладення санкцій за порушення ринку цінних паперів, -

У серпні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Шико-2004" звернулося в суд з позовом до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві, в якому просило визнати недійсними: посвідчення про перевірку ТОВ "Шико-2004" від 14.04.2008р. за вих. №18-Е-Ку; постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 227-КУ від 19.05.2008р.; постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 334-КУ від 21.07.2008 р.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2008 року позовні вимоги задоволені в частині скасування постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 227-КУ від 19.05.2008р. та № 334-КУ від 21.07.2008 р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2010 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справа № К-17542/10 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду товариство з обмеженою відповідальністю "Шико-2004" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на реалізацією своїх повноважень начальником Територіального управління ДКЦПФР видане посвідчення робочій групі у складі двох посадових осіб на перевірку ТОВ "Шико-2004" з 14.04.2008 року по 13.05.2008 року.

Згідно п. 2 "Правил проведення перевірок діяльності емітентів та саморегулівних організацій на ринку цінних паперів" (z0658-03) для проведення перевірки органом контролю призначається керівник і члени робочої групи та видається посвідчення на проведення перевірки у двох примірниках (додаток 1). Проведення перевірок здійснюється уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на підставі доручення відповідно до закону. Мінімальна кількість членів робочої групи має становити дві особи.

Облік виданих письмових посвідчень ведеться за місцем їх видання та реєструється в журналі обліку посвідчень для проведення перевірок.

Посвідчення на проведення перевірок надаються на терміни, які забезпечують своєчасне та якісне проведення перевірок, але не більше 30 робочих днів.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до копії Посвідчення від 14.04.2008 року №18-Е-КУ, останнє оформлене у відповідності до вимог та в порядку, визначеному Правилами проведення перевірок.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту оскаржуваного позивачем Посвідчення, останнє є документом, який підтверджує право та повноваження службових осіб відповідача приступити до проведення перевірки та строки її оскарження та не містить жодних ознак рішення, а тому не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог позивача про визнання недійсними Постанови про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів №227-КУ від 19.05.2008 р. та №334-КУ від 21.07.2008 р., суд апеляційної інстанції вірно виходив з наступного.

Підставою для визнання постанов недійсними позивач зазначає відсутність в його діях ознак правопорушення "ненадання інформації".

Однак, відповідно до абзацу 4 п.п. 4.2. п. 4 Правил проведення перевірок діяльності емітентів та саморегулівних організацій на ринку цінних паперів (z0658-03) посадові особи емітента або саморегулівної організації під час проведення перевірки зобов'язані на запит керівника робочої групи надавати копії необхідних документів для приєднання їх до акта перевірки.

Факт отримання позивачем запиту про надання інформації представниками сторін не заперечується.

Відповідальність за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку передбачена п. 7 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що Постанова про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів від 19.05.2008 року №227-КУ, прийнята на підставі та у межах наданих відповідачу повноважень.

Вимоги позивача про визнання недійсною Постанови про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів від 21.07.2008 року №334-КУ з підстав повторного притягнення до відповідальності за одне і те саме правопорушення, є необґрунтованими, оскільки, підставою для притягнення ТОВ "Шико-2004" до відповідальності стало ухилення від виконання Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №156-КУ від 19.05.2008 року, прийняте на виконання Постанови про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів від 19.05.2008 року №227-КУ.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку щодо відсутності підстав задоволення позовних вимог про визнання недійсними: посвідчення про перевірку ТОВ "Шико-2004" від 14.04.2008р. за вих. №18-Е-Ку; постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 227-КУ від 19.05.2008р.; постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 334-КУ від 21.07.2008 р.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шико-2004" –відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.