ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" вересня 2010 р. м. Київ К-13440/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І., Штульмана І.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною, -
в с т а н о в и в :
У червні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що у неї на утриманні перебуває дитина – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"від 21 листопада 1992 року у редакції закону, яка діяла у 2007 році, вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак на протязі 2007-2008 років відповідач здійснював нарахування і виплату вказаної допомоги у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та стягнути з відповідача на її користь заборгованість зі сплати вказаної допомоги за 2007 рік у сумі 2530,84 грн., за період з січня по квітень 2008 року в сумі 1592 грн., а також 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2008 року зазначений позов залишено без розгляду в частині стягнення допомоги за 2008 рік та відповідно моральної шкоди, у зв’язку із відмовою позивача від вказаних позовних вимог.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2008 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману допомоги в сумі 2530,84 грн. Крім того, зобов’язано відповідача призначити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми".
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року це судове рішення скасовано в частині стягнення на користь позивача недоотриманої допомоги за червень 2007 року та у задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь позивача недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 2167,56 грн. за період з липня по грудень 2007 року.
В іншій частині судове рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області просить скасувати вказані судові рішення з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .
Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
У відповідності до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 зазначеного Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня – 434,00 гривень, з 01 квітня –463,00 гривень, з 01 жовтня –470,00 гривень.
Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірив обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством, і дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового скасування постанови суду першої інстанції.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційних скарг зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.
Оскаржуване рішення апеляційного суду, а також рішення суду першої інстанції в частині, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року та постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2008 року в частині, яка залишена без змін зазначеною постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав та у порядку, визначених статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
С у д д і :