Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Цуркана М.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2010 року у справі №2-а-11747/08 за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання вчинити дії, -

У липні 2008 року позивач звернулась до суду з позовом про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати з 01.07.2007 року в розмірі 440 гривень та з 01.10.2007 року в розмірі 460 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має право як непрацююча пенсіонерка на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2010 року, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та зареєстрований і постійно проживає в м. Біла Церква, яке відповідно до Постанови КМ УРСР від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідачем виплачувалась доплата до пенсії позивачу відповідно до вимог постанови КМ України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№ 836 (836-96-п) .

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) дію положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"на 2007 рік було зупинено в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Однак, Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) , зокрема п. 30 ст. 71 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку про те, що позивач має право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати з 9.07.2007 року, яка, відповідно до Закону України " (1119-16) Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (1119-16) з 01.06.2007 року становить 440 грн., а з 01.10.2007 року –460 грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області відхилити, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.