Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є. (доповідач), Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Цуркана М.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року у справі №2а-86/09 за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради про зобов’язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради Дніпропетровської області перерахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки.

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2009 року, зміненою постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року, позов задоволено частково. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради Дніпропетровської області зробити перерахунок та виплатити на користь позивачки недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради Дніпропетровської області просить скасувати зазначені вище судові рішення, як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини.

Право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку закріплено Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .

Стаття 13 зазначеного Закону передбачає, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога по догляду за дитиною виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Стаття 15 зазначеного Закону також підтверджує право особи на отримання допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, положення статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"№ 489-V від 19.12.2006 року зупинено на 2007 рік.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

З урахуванням зазначеного, пункт 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію статей 41, 43 Закону України ""Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням", визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, оскільки позивачка звернулась за захистом своїх прав у грудні 2008 року, тобто з пропуском річного строку на звернення до суду, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків такого пропуску, то апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, а саме, що на користь позивачки підлягає стягненню грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Разом з тим, суди дійшли правомірного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік з огляду на нижченаведене.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік"від 28.12.2007 року № 107 (107-17) , який набрав чинності з 01.01.2008 року внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності, а тому частина 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI (107-17) є чинною, а дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році в розмірі більше 130 грн. є правомірними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради Дніпропетровської області відхилити, а постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2009 року, змінену постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.