ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" серпня 2010 р. м. Київ К-14056/09
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді
Розваляєвої Т. С.
(суддя-доповідач),
суддів
Сороки М. О.,
Рецебуринського Ю. Й.,
Ханової Р. Ф.,
Черпака Ю. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду від 19 листопада 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення,
установив:
06 серпня 2009 року ОСОБА_6 подано позов до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про стягнення щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що за правилами статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має право на щорічну допомогу на оздоровлення. Посилаючись на те, що розмір виплачуваної йому допомоги не відповідає розміру, встановленому вказаною статтею, позивач просив визнати бездіяльність відповідача незаконною та стягнути недоплачену допомогу.
Постановою Дзержинського міського суду від 19 листопада 2008 року позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 2 455 грн 00 коп.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року змінено рішення суду першої інстанції: резолютивну частину доповнено словами "за рахунок коштів Державного бюджету України".
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просив його скасувати та прийняти по справі нове рішення.
Заперечень не надійшло.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи дійшли правильного висновку, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, при визначенні розміру щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Між тим, підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України" (2505-15) текст ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"викладено в такій редакції: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Як встановлено вище, допомога позивачу у 2008 році здійснена в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 (562-2005-п) року.
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України" (2505-15) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 (v010p710-08) .
Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР) і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином дії відповідача є законними, оскільки на момент виплати щорічної разової грошової допомоги –лютий 2008 року - частина 4 ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"не була діюча, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області задовольнити.
Постанову Дзержинського міського суду від 19 листопада 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік відмовити.
постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.