2-15/10729-2005 Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - 19.08.2010 Прийняття

У липні 2005 року позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Ялта АР Крим №0003002301/0 від 01.06.2005 року та №0003012301/0 від 01.06.2005 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у випадку, якщо після компенсації за продаж товару (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадку повернення проданих товарів або права власності на такі товари продавцеві, податок, нарахований у зв’язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому, продавець зменшує суму податкового зобов’язання на суму зайво нарахованого податку. Отже, зменшення податкових зобов’язань по ПДВ здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.08.-12.08.2005 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що право платника податків на коригування податкового зобов’язання при розірванні договору виникає лише після повернення попередньої оплати. Отже, коригування позивачем податкового зобов’язання здійснено в супереч вимогам діючого законодавства.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що відносячи податок на додану вартість від попередньої оплати до складу податкового зобов’язання позивач тим самим зависив свої податкові зобов’язання, а право платнику податків на коригування податкового зобов’язання через виявлені помилки передбачено п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами". Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у діях позивача відсутні порушення вимог п.п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", як зазначено в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях у зв’язку із виключенням сум податку на додану вартість по попередній оплаті із податкового зобов’язання.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ в м. Ялта АР Крим звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2007 року як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.08.-12.08.2005 року.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку по дотриманню податкового законодавства України по відшкодуванню податку на додану вартість (надалі –ПДВ), заявленого ВАТ "Ялтинський рибокомбінат"до бюджетного відшкодування згідно декларації по ПДВ за січень 2005 року, про що складено акт №2074/23-4(№31) від 30.05.2005 року.

В результаті зазначеної перевірки, як свідчить вищевказаний акт, встановлено, що позивачем, за висновками податкового органу, порушено п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.5.3 ст.5 Порядку заповнення та надання податкової декларації по податку на додану вартість (z0250-97) , внаслідок чого позивачем у січні 2005 року занижені податкові зобов’язання з ПДВ у розмірі 270318,52грн., в результаті, сума ПДВ, заявлена платником податків до відшкодування з бюджету за січень 2005 року підлягає зменшенню на 247682,00грн., донараховано ПДВ у розмірі 22636,00грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0003002301/0 від 01.06.2005 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 69110,00грн., №0003012301/0 від 01.06.2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по ПДВ у розмірі 261570,40грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –60362,40грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Ялтинський рибокомбінат"(переробник) та ПП фірма "Кримський партнер"(замовник) був укладений договір промислової переробки від 10.01.2003 року (а.с.45-46 т.1). Відповідно до п.5.1 вищезазначеного договору, за переробку давальницької сировини замовник сплачує переробнику 1700000,0грн. Пунктом 5.3 передбачено, що замовник здійснює передплату за переробку сировини в розмірі 150000,00грн. до 25.01.2003 року.

Згодом, між сторонами була укладена додаткова угода від 22.01.2003 року, відповідно до якої передплата становить 1098430,00грн.

Відповідно до акту перевірки, станом на 01 січня 2003 року у ВАТ "Ялтинський рибокомбінат"- "Переробника"на рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"існувала кредиторська заборгованість перед ТОВ "Кримський партнер"–"Замовник"у розмірі 975582,12грн. На виконання умов додаткової угоди "Замовник", платіжним дорученням №З від 17 січня 2003 року здійснив попередню оплату у розмірі 1098430,00грн. На протязі січня, лютого, березня 2003 року "Замовник"перерахував на розрахунковий рахунок кошти у розмірі 1146180,70грн., що були оприбутковані на К-т 681 "Розрахунки за авансами одержаними".

Судом першої інстанції встановлено, що в період із січня 2003 року по грудень 2004 року позивач на виконання умов договору від 10.01.2003 року зробив послуги з переробки сировини на суму 1170177,97грн. та у період із травня 2003 року по жовтень 2004 року здійснив повернення коштів на загальну суму 809530,73грн. Станом на 01.12.2004 року у позивача перед ТОВ "Кримський партнер"існувала кредиторська заборгованість на суму 1688484,12грн., що була відображена на рах.681 "Розрахунки по авансах отриманим". Зазначена сума підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.12.2004 року (а.с.51 т.1).

Крім того, між сторонами 01.12.2004 року був укладений договір про переведення боргу (а.с.80 т.1), відповідно до якого, ВАТ "Ялтинський рибокомбінат"прийняв на себе зобов’язання по погашенню заборгованості ТОВ "Кримський партнер"перед ТОВ "Євроекспорт Опт"у сумі 5202643,26грн. Згідно з п.4 вищезазначеного договору, переведення боргу буде компенсоване ТОВ "Кримським партнером"у т.ч. погашенням зобов’язань по поверненню частини передоплати за промислову переробку на суму 1621911,14грн. за договором між ТОВ "Кримський партнер"і ВАТ "Ялтинський рибокомбінат"від 0.01.2003 року.

На підставі вищевикладеного, позивач здійснив коректування податкових зобов’язань по ПДВ на суму 270318,52грн.

Згідно до п.4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Процедура коректування податкових зобов’язань по п.4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість"визначена п.п.5.6 п.5 Порядку заповнення та надання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року (z0250-97) з наступними змінами а доповненнями. Відповідно до даного Порядку коректування податкових зобов’язань здійснюється за умови, якщо було здійснене повернення товару, здійснена зміна суми компенсації за проданий товар, а також у випадку, якщо борг покупця перед продавцем визнаний безнадійним.

Суд першої інстанції зазначає, що між ТОВ "Кримський партнер"та ВАТ "Ялтинський рибокомбінат"відбулось розірвання договору, однак, кошти, перераховані за договором, повернуті покупцеві послуг не були. Кредиторська заборгованість, що виникла за умовами договору промислової переробки не погашена. Отже, позивач необґрунтовано посилається на договір переведення боргу від 01.12.2004 року.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, переведення боргу означає заміну боржника в зобов’язанні, тобто зміна суб’єктного складу зобов’язання при збереженні первісного змісту зобов’язання.

Щодо висновків суду апеляційної інстанції, слід зазначити, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що в рішенні суду першої інстанції зазначено, що позивач на обґрунтування не представив докази погашення ТОВ "Кримський партнер"зобов’язань по поверненню частини передоплати в сумі 1621911,14грн. та не представив докази на перерахування зазначеної суми коштів ТОВ "Євроекспорт Опт"Росія.

Крім того, у матеріалах справи міститься рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2004 року-01.06.2004 року по справі №2-7/2882-2004, з якого вбачається, що 02.10.2003 року було порушено кримінальну справу відносно посадових осіб ТОВ "Ялтинський рибокомбінат"за ухилення від сплати податків(а.с.54-57 т.1).

Згідно ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2007 року підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.08-12.08.2005 року.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим –задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2007 року –скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.08-12.08.2005 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст. 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.