К-7846/10-С Про перерахунок та виплату суми пенсій - 29.07.2010 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області на постанову Дворічанського районного суду Харківської області від 11 червня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2009 року у справі № 2-а-13/09/2009 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області про перерахунок основної пенсії і додаткової пенсії та зобов’язання перерахувати та здійснити виплату цих пенсій, -

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати його здійснити перерахунок пенсії позивачу, як інваліду 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 та ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2007 р.,2008 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалід 2 групи має право відповідно ст. 54, 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" отримання пенсії в

Справа № К-7846/10 Доповідач: Леонтович К.Г.

розмірі 8 мінімальних пенсій за віком додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач виплачував йому пенсію за вказаний період відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. №1 (1-2002-п) . У березні 2009 р. він звернувся до відповідача про проведення перерахунку пенсії, однак, листом йому було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії основної та додаткової. Вказані дії відповідача вважає протиправними, які порушують його конституційні права на пенсійне забезпечення.

Постановою Дворічанського районного суду Харківської області від 11 червня 2009 року заявлений позов задоволений. Визнана протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області протиправною, зобов’язано відповідача здійснити позивачу перерахунок нарахування основної державної пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком за 2007, 2008 роки та здійснити виплату цих коштів.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2009 року рішення суду першої інстанції скасоване в частині зобов’язання управління пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області здійснити позивачу перерахунок нарахування основної державної пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року та здійснити виплати цих коштів. В решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 2 групи.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він звернувся до відповідача з заявою про нарахування державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених зазначеною нормою Закону (796-12) , на що управління Пенсійного фонду України відмовило в перерахунку призначених пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії.

Стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи – 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 вказаного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до даної категорії. Частина 4 статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІI групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Зокрема, у рішенні Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 р. (v008p710-05) зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване чи звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 (523-97-п) . Ця Постанова (523-97-п) є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України № 796. Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 Закону № 796 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів доходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-ІV не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав щодо перерахування пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року з наступних підстав. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) зміни внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей 50.54 зазначеного закону, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи наведене апеляційний суд прийшов до обґрунтованих висновків що з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діяли у редакції Закону України "Про Держаний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , тому здійснюючи у вказаний період спірні виплати у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, діяли правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено чинним законодавством України, та прийшов до вірних висновків, що в цій частині позовних вимог необхідно скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволення позовних вимог в частині зобов’язана перерахунку пенсії і додаткової пенсії за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року. В решті позовних вимог суди попередніх інстанцій прийшли до вірних висновків про наявність підстав для їх задоволення.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, з урахуванням постанови апеляційного суду, дійшли до вірного висновку про неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вказаний судами період.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом та судом першої інстанції, в частині залишення рішення без змін апеляційним судом, норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.