К-50807/09-С Про зобов'язання утриматись від проведення ревізії фінансово-господарської діяльності - 27.07.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про зобов'язання утриматися від вчинення певних дії,

Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" звернулось з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, відповідно до уточнених вимог якого просило зобов’язати відповідача утриматись від проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача по питаннях, визначених пунктами 1-6 та 9 Програми ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ "Донецькобленерго"; визнати відсутність права у Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ "Донецькобленерго"по питаннях, визначених пунктами 1-6 та 9 Програми ревізії фінансово-господарської діяльності позивача.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу не надійшли.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 03 липня 2006 року відповідачем розпочата виїзна планова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2004 року по третій квартал 2006 року.

Програмою ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ "Донецькобленерго"визначені блоки питань: 1) відповідність фактичної діяльності підприємства передбаченій статутом та іншими регуляторними актами (ліцензіями, сертифікатами, квотами, дозволами тощо); 2) правильність складання фінансових планів; 3) відповідність положень наказу про облікову політику підприємства вимогам чинного законодавства; 4) правильність ведення бухгалтерського обліку; 5) достовірність та законність здійснення витрат; 6) повнота, достовірність і правильність визначення доходів від усіх видів діяльності; 7) цільове використання підприємством бюджетних коштів (за наявністю); 8) стан збереження державного майна; 9) правильність визначення фінансових результатів.

Не погоджуючись з можливістю проведення ревізії з питань, передбачених пунктами 1-6 та 9 Програми ревізії, ВАТ "Донецькобленерго"звернулося з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 2 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на відсутність повноважень у Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області щодо перевірки Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", оскільки товариство не відноситься до суб’єкту господарювання державного сектору економіки.

Отже, фактично спір у справі зводиться до визначення: чи відноситься Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" до суб’єкту господарювання державного сектору економіки.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу (ч. 1 ст. 141 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 87 Господарського кодексу України сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства.

Судами встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго"створене в процесі корпоратизації, приватизація товариства здійснювалась Фондом державного майна України.

Станом на 11 грудня 2006 року реалізовано юридичним та фізичним особам 34,939 % від статутного фонду товариства. Пакет акцій розміром 65,061 % закріплено на праві державної власності та передано НАК "Енергетична компанія України".

НАК "Енергетична компанія України"утворене постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2004 року № 794 (794-2004-п) .

Пунктом 2 постанови встановлено, що статутний фонд Компанії формується шляхом передачі до нього пакетів акцій, що належать державі у статутних фондах господарських товариств, зазначених у додатку 1.

В додатку № 1 до постанови вказано ВАТ "Донецькобленерго"з розміром пакета акцій, який передається до статутного фонду компанії –65,06 %.

Відповідно до пункту 13 постанови 100 % акцій, які випускаються на величину статутного фонду компанії, є власністю держави.

За таких підстав, оскільки державна частка у статутному фонді ВАТ "Донецькобленерго"перевищує 50 %, товариство є суб’єктом господарювання державного сектору економіки, а тому є підконтрольним відповідачу.

Крім того, судами встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2005 року № 664 (664-2005-п) , якою затверджено Порядок проведення у 2005 році розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги у 2005 році, позивачу перераховувались суми субвенцій з Державного бюджету України.

За змістом ч. 2 ст. 2 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні"завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів.

Такі обставини також підтверджують правомірність проведення ревізії позивача.

Доводи скаржника відносно того, що у відповідача відсутні повноваження щодо проведення ревізії за пунктами 1-6, 9 Програми ревізії не приймаються колегією суддів.

Частиною 6 статті 2 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні"визначено, що порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (550-2006-п) , інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п. 16 Порядку (550-2006-п) ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи служби керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам служби забезпечується керівником об'єкта чи його заступником; фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів. Посадові особи служби мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб служби та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт.