Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МаксБет"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р.

у справі №28/130-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МаксБет"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "МаксБет"(далі по тексту - позивач, ТОВ "МаксБет") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Оболонському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.

Постановою Господарського суду м. Києва від 18.08.2006 р. у справі №28/130-А (суддя Копитова О.С.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №3103-15-7 від 03.05.2006 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. у справі №28/130-А (головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.) постанову Господарського суду м. Києва від 18.08.2006 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ТОВ "МаксБет", не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. у справі №28/130-А, звернулось з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ТОВ "МаксБет"підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.05.2006 року ДПІ у Оболонському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №3103-15-7, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем плата за торговий патент у розмірі 37 950 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту "Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "МаскБет"за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2004 р. сплати за торгові патенти в зв’язку з введенням в дію ст. 57 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік"від 21.04.2006 р. №367-15-7-31863429 (далі по тексту –Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем в порушення вимог п. 3, п.5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"не в повному обсязі внесено чергові платежі за торгові патенти за І квартал 2004 року.

Так, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ТОВ "МаскБет"виходив з того, що позивачем в повному обсязі сплачено чергові платежі за торгові патенти за І квартал 2004 року, тоді як збільшення вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) при повній сплаті за них, суперечить приписам ст. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування"та ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог послався на те, що оскільки попередня оплата вартості торгових патентів за весь термін дії торгових патентів позивачем не здійснена, на нього не розповсюджується пільга щодо звільнення від обов’язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України не може погодитись в повній мірі з такими висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Частиною 3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"визначено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) і, зокрема, для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем становила у 2003 році 1 400,00 грн.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Статтею 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"встановлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені ч. 3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "2800"(2 800,00 гривень на рік, 700,00 грн. на квартал).

Зазначені норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) не визнані неконституційними відповідно до вимог ст. 152 Конституції України, а отже, на думку судової колегії, є обов’язковими для виконання учасниками відповідних правовідносин.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до положень абз. 3 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін дії торгового патенту звільняє від обов’язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Разом з тим, якщо до 15 грудня поточного року була проведена оплата торгових патентів за перший квартал наступного року, із розрахунку 1/4 річної ставки, яка була чинною на момент сплати у поточному році за один торговий патент у квартал, то відсутні правові підстави доплати за перший квартал наступного року при зміні вартості патенту з 1 січня такого року. Оплата має здійснюватись, виходячи зі ставки, встановленої на момент платежу.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно із п. 19 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування"обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється, зокрема, із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Отже, зі сплатою до 15 грудня поточного року вартості торгових патентів за 1 квартал наступного року у розмірі, встановленому чинним на момент сплати законодавством, обов’язок по сплаті даного платежу припиняється.

За вказаних обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що оскільки позивачем чергові платежі за торгові патенти за І квартал 2004 року сплачено в повному обсязі, податковим органом неправомірно визначено суму податкового зобов’язання.

Отже, судом першої інстанцій вірно враховано фактичні обставини та правильно застосовано норми матеріального права при вирішенні спору. Натомість, судом апеляційної інстанції в даному випадку надана невірна оцінка зазначеним обставинам справи.

Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України зазначає, що постанову Господарського суду м. Києва від 18.08.2006 р. у справі №28/130-А прийнято відповідно до вимог чинного законодавства і скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МаксБет"підлягає задоволенню в повному обсязі, постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. у справі №28/130-А підлягає скасуванню, а постанова Господарського суду м. Києва від 18.08.2006 р. у справі №28/130-А –залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МаксБет"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. у справі №28/130-А задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. у справі №28/130-А скасувати.

Постанову Господарського суду м. Києва від 18.08.2006 р. у справі №28/130-А залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.