ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" червня 2010 р. м. Київ К-22498/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бутенка В.І., Гашицького О.В. (головуючий суддя, суддя - доповідач),
Лиски Т.О., Мойсюка М.І., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за касаційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (третя особа) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області (далі –УПСЗН) (третя особа –Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації), про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення,
установила:
У листопаді 2007 року ОСОБА_6 звернулася з позовом до УПСЗН.
Зазначала, що у 1986 році евакуйована з визначеної як зони відчуження території, забрудненої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12)
(далі – Закон № 796-ХІІ (796-12)
) належить до категорії 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і згідно зі статтею 48 цього Закону має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
Посилаючись на наведене, а також те, що розмір зазначеної допомоги упродовж 2004 - 2007 років визначався посадовими особами УПСЗН виходячи з відповідних постанов Уряду, позивач просила стягнути з відповідача недоплачені їй 3971,30 гривні.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року позов задоволено частково: стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_6 одноразову допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 1380 гривень.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково: зобов’язано УПСЗН здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2004 - 2007 роки ОСОБА_6 відповідно до частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ. В іншій частині позовних вимог відмовити.
У касаційній скарзі Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, безпідставність позовних вимог просить скасувати їхні рішення й ухвалити нове рішення –про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши доводи, викладені у касаційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України ( КАС України (2747-15)
), судова колегія дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково.
Статтею 48 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення та продовження правовідносин, що є предметом спору у цій справі) передбачено виплату компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, громадянам, потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зокрема, відповідно до абзацу сьомого частини четвертої статті 48 Закону щорічна допомога на оздоровлення особам, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, виплачується в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
Судами встановлено, що ОСОБА_6 у 1986 році евакуйована із зони відчуження (території, забрудненої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) і належить до категорії 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Виплата позивачеві щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідачем здійснювалась у 2004 - 2006 роках виходячи з розмірів, установлених постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п)
та від 12 липня 2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п)
(далі –постанова № 562), – 15,70 грн. (2004 рік) та 75 грн. (2005 - 2006 роки). На момент подання позову до суду допомога за 2007 рік позивачу не була виплачена.
Статтею 48 закону № 796-ХІІ особам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що Законом № 796-ХІІ (796-12)
Кабінет Міністрів України не уповноважено на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати конкретні розміри компенсацій і допомоги, зокрема допомоги на оздоровлення, встановлені цим Законом (796-12)
. Натомість частиною першою статті 67 зазначеного Закону було встановлено, що конкретні розміри всіх передбачених ним доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання заробітної плати. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
, положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п`ятого, шостого, сьомого частин четвертої та сьомої статті 48 Закону № 796-ХІІ. Закон № 796-XII (796-12)
має вищу юридичну силу, і при вирішенні позовних вимог необхідно керуватися вимогами статті 48 вказаного Закону, який передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат. Оскільки стосовно цих виплат у 2004 - 2005 роках ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при розв’язанні цього спору в частині вимог за 2004 - 2005 роки підлягає застосуванню стаття 48 Закону № 796-XII, з урахуванням розміру мінімальної зарплати на момент виплати.
За таких обставин, оскільки упродовж 2004 - 2005 років позивач недоотримала щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірах, установлених законами про держбюджет на відповідний рік, то в цій частині й задоволено її позов з урахуванням розмірів мінімальної заробітної плати на момент виплати грошової допомоги.
Вирішуючи питання щодо вимог у частині стягнення грошової допомоги за 2006 рік, суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що пунктом 37 статті 77 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік"зупинено дію, зокрема, абзаців другого-сьомого частини четвертої
статті 48 Закону № 796-ХІІ у частині виплат компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Ця норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15)
не була скасована чи визнана неконституційною в порядку, встановленому чинним законодавством України. Колегія судді вважає правомірними дії відповідача, що полягали у виплаті позивачеві щорічної грошової допомоги на оздоровлення у 2006 році виходячи з розміру, встановленого Постановою № 562 (562-2005-п)
.
Тому рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині зазначене рішення відповідає вимогам закону і залишається без змін.
Керуючись статтями 220, 222 - 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Вищого адміністративного суду України
постановила:
Касаційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від
28 жовтня 2008 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення
грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік скасувати.
У цій частині ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік відмовити.
В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в порядку провадження за винятковими обставинами відповідно до положень статей 237 – 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Судді