Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 08.04.2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2007 року по справі № 13/113-05 за позовом Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА у Вінницькій області до СПД ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.04.2005 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2007 року, позовні вимоги РУ ДААК ДПА у Вінницькій області до СПД ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій –задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 19.02.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 06.05.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення апеляційного суду –без змін з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що працівниками Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА у Вінницькій області, на підставі посвідчень №№ 316, 371, 318 від 18.09.2004 р., була здійсненна перевірка кафе-бару "Олімп", розташованого за адресою: Калиновський район, с. Глинськ, вул. Леніна, 7, яке належить відповідачу.

За результатами згаданої перевірки було складено акт №021638 від 18.09.2004 р., в якому позивач посилається на порушення відповідачем ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір".

На підставі вказаного акту позивачем було прийняте рішення №0202432800-21 від 27.09.2004 р. про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн. за торгівлю тютюновими виробами за відсутності у місті торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимально роздрібні ціни на підакцизні товари.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензій.

Згідно з положенням, викладеним у ч. 24 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", у суб’єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.

В той же час, як правильно було встановлено судами, що на момент перевірки у місці торгівлі у позивача були відсутні засвідчені виробником або імпортером, копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.

Стаття 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"передбачає відповідальність за порушення норм цього Закону, а саме, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання –200 відсотків вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше 1 700 гривень.

Враховуючи зазначені обставини та положення законодавства, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності застосування податковим органом до ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкції у розмірі 1 700,00 грн., оскільки на момент проведення перевірки податковою інспекцією виявлено відсутність у позивача засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.

Крім цього, посилання позивача в касаційній скарзі на те, що якщо мотивованого рішенні на скаргу платника податку не направлено на протязі 20 днів, така скарга повністю задоволена на користь платника податків, спростовується наступним.

Згідно до положень ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі –органи державної податкової служби).

Наказом ДПА України від 9 серпня 2001 року за № 320 створено Департамент з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів. Наказом ДПА України № 331 від 21.08.2001 року (z0789-01) , ( зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.09.01 року за № 789/5980 (z0789-01) ) затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Виходячи з викладеного, Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів є підрозділом саме ДПА України, а отже відноситься до системи органів державної податкової служби в розумінні ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Підпункт 6.5 зазначеного Положення (z0789-01) доповнено новим абзацом, у зв’язку з чим, регіональні управління та їх територіальні підрозділи у межах своєї компетенції було наділено функцією звернення до суду з позовами про стягнення з суб'єктів підприємницької діяльності сум фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Частина 1 статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"передбачає, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Крім цього, згаданий Закон (481/95-ВР) чітко встановлює, що дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку (стаття 17 Закону).

Проаналізувавши зазначені норми права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) не передбачає порядок апеляційного оскарження рішення про застосування фінансових санкцій до вищестоящого податкового органу.

Таким чином, прийняте рішення №0202432800-21 від 27.09.2004 р. Регіональним управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА у Вінницькій області про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн., не суперечить положенням законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно з частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 08.04.2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.