Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Смоковича М.І.,

Мироненка О.В.,

Мороз Л.Л.,

Чумаченко Т.А.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в місті Переяславі-Хмельницькому Київської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Переяславі-Хмельницькому Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 1 квітня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року,

У лютому 2009 року ОСОБА_6 пред’явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в місті Переяславі-Хмельницькому Київської області (далі –УПФ) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позовні вимоги обґрунтував тим, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом (796-12) , звернувся до УПФ з заявою про приведення їх у відповідність. Однак, відповідач будь-яких дій не вчинив.

Просив суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій із розрахунку: державна пенсія –8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія –75 процентів мінімальної пенсії за віком з моменту подачі заяви до УПФ та стягнути на його користь 26667 гривень 86 копійок недоплаченої пенсії.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 1 квітня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії УПФ щодо відмови перерахунку ОСОБА_6 пенсії, та зобов’язано здійснити перерахунок державної та додаткової пенсій у відповідності зі статтями 50, 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року, постанова суд першої інстанції змінена. Встановлено період перерахунку пенсії позивача з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 4 статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) статтю 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"викладено в новій редакції, згідно з якою особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи –30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу –15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами".

Також, підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частини третю і четверту статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"замінено чотирма частинами та зазначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Втім, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) зазначені положення визнані неконституційними.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, зважаючи на те, що вказані зміни до Закону набрали чинності з 1 січня 2008 року, а неконституційними були визнані 22 травня 2008 року, то період перерахунку пенсії позивачу у 2007 році має бути обмежений 31 грудня 2007 року, а у 2008 році, відповідно, починатися 22 травня 2008 року.

Крім того, перевіркою за матеріалами справи встановлено, що відповідно до довідки МСЕК позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 13 червня 2007 року. Втім, як вбачається з додатків до позовної заяви, позивач вимог щодо перерахунку пенсії за період із 13 червня 2007 року до 30 червня 2007 року, не заявляв.

Відтак, суд апеляційної інстанції, змінюючи постанову суду першої інстанції у липні 2009 року, не врахував зазначені обставини, а тому для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, колегія суддів вважає за необхідне визначити такий період здійснення перерахунку його пенсії з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

Керуючись статтями 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Переяславі-Хмельницькому Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року скасувати в частині визначеного ним періоду перерахунку пенсії ОСОБА_6 та вказати такий період: з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року та постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 1 квітня 2009 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.