К-3090/09-С Про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії - 16.06.2010 Прийняття

за позовною заявою ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року,

У липні 2008 року ОСОБА_6 пред’явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області (далі –УПФ) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позовні вимоги обґрунтував тим, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом (796-12) , звернулася до УПФ з заявою про приведення їх у відповідність до вимог закону. Однак, відповідач відмовив йому в цьому.

Просив суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій із розрахунку: державна пенсія –8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія –75 процентів мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФ щодо відмови перерахунку ОСОБА_6 пенсії, та зобов’язано здійснити перерахунок державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком із 1 січня 2007 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року, постанову суду першої інстанції змінено в частині визначення дати, з якої необхідно проводити перерахунок пенсії, зазначивши, що такі дії УПФ має здійснити з 1 жовтня 2007 року. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 4 статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2009 року № 1058-ІV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , що складає 19 гривень 91 копійку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо необхідності змінити дату перерахунку пенсії ОСОБА_6 саме з 1 жовтня 2007 року, оскільки, за рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 9 лютого 2007 року (а.с. 25-30), яке набрало законної сили, позивачу виплачувалася пенсія за період з 1 листопада 2006 року по 1 жовтня 2007 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, постанову суду першої інстанції, в частині не зміненій апеляційним судом, і постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2008 року, в незміненій частині, та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.