К-12055/09-С Про стягнення бюджетної заборгованості - 01.06.2010 Прийняття

У липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінвест Пластік"звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції у Луганській області та Головного управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 224848 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2009 року у даній справі позов задоволено; стягнуто бюджетну заборгованість з податку на додану вартість з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п.1.8, ст.1. пп.7.7.10 п.7.7 ст.7. Закону України від 03.04.1997 року №168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.04.2007 року позивачем до Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції в Луганській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2007 року, в якій була задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку в розмірі 757000 грн.

В період з 19.06.2007 року по 26.06.2007 року Рубіжанською об'єднаною Державною податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року. Перевіркою підтверджено заявлену ТОВ "Промінвест Пластик"суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість частково, у зв'язку з неповністю отриманими відповідями про результати зустрічних перевірок за березень 2007 року. На момент звернення позивача з позовом податковим органом не підтверджено до відшкодування з бюджету суму ПДВ у розмірі 224848 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 даного Закону визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з неповністю отриманими відповідями про результати зустрічних перевірок за березень 2007 року податковим органом не підтверджено до відшкодування з бюджету суму ПДВ у розмірі 224848 грн.

Однак, слід зауважити, що доводи відповідача щодо прав здійснювати зустрічні перевірки не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановленого Законом у зв’язку з відсутністю висновків зустрічних перевірок.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами.

Статтею 2 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків (ст.10, ст.11 зазначеного Закону).

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов’язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо задоволення позовних вимог товариства та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції у Луганській області залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2009 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 року по справі №2а-11873/08 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.