Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Генічевської районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Генічевського районного суду Херсонської області від 13 грудня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Генічевської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання незаконною бездіяльності та стягнення недоплачених сум грошової допомоги на оздоровлення,-

У жовтні 2007 року ОСОБА_6 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Генічевської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання незаконною бездіяльності та стягнення недоплачених сум грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Генічевського районного суду Херсонської області від 13 грудня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Генічевської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_6 недоплачені суми щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5033 (п’ять тисяч тридцять три) грн. 30 коп.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2009 року апеляційна скарга залишена без руху.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2009 року апеляційну скаргу представника Управління праці та соціального захисту населення Генічевської районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Генічевського районного суду Херсонської області від 13 грудня 2007 року за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Генічевської районної державної адміністрації Херсонської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення –повернути апелянту.

Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів Управління праці та соціального захисту населення Генічевської районної державної адміністрації Херсонської області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Генічевської районної державної адміністрації Херсонської області не може бути звільнено від сплати державного мита на підставі п. 7 ст. 4 Декрету КМ України "Про державне мито", оскільки дана норма передбачає звільнення органів соціального забезпечення від сплати судового збору лише в окремих категоріях справ.

Виходячи з аналізу вищезазначеної норми апеляційний суд вірно зазначив, що дана справа до категорій передбачених п. 7 ст. 4 Декрету КМ України "Про державне мито"не відноситься, а відтак судовий збір має бути сплачений.

Згідно з ч.3 ст. 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись наведеним, ст.ст. 220, 221, 230, КАС України (2747-15) , колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Генічевської районної державної адміністрації Херсонської області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.