Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, відповідно до уточнюючих вимог якого просив провести перерахунок з 19.12.2008р.

Позивач зазначив, що він як інвалід ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну пенсію, передбачену ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розміру, встановленому цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останнім, просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року, позов задоволено частково: зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу по інвалідності, передбачений ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру, встановленого ч. 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 16.01.2009р.; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В запереченнях позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів –без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно зазначили, що обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Посилання відповідача на положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.

При цьому суд апеляційної інстанції вірно змінив рішення суду першої інстанції щодо визначення періоду нарахувань та виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .