Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

У березні 2009 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 31.03.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009, позов задоволено в повному обсязі. Визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_6 пенсії. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області провести перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_6 відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"з урахуванням внесених змін Законом України № 1222-ХІУ від 17.11.1999 р. (1222-14) починаючи з 14.10.2008 року.

Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів Управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування постанови Вовчанського районного суду Харківської області від 31.03.2009 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 та просить винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Так, скаржник зазначає, що на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"№1788-ХІІ від 05.11.1991р. мають тільки працівники льотно-випробного складу та особи льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери. бортмеханіки. бортрадисти, льотчики-наглядачі) і борт оператори, які виконують спеціальні роботи в польотах.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що в період з 12.09.1978 по 16.02.1993, за винятком періоду з 08.10.1984 по 12.05.1986 і періоду з 01.08.1992 по 01.09.1992, до посадових обов'язків позивача входило керування повітряним судном.

Частиною 3 статті 53 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"(в редакції Закону № 1222-ХІУ (1222-14) ) передбачено: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і борт операторам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років ( частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах передбачених частинами першою-третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, І не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації ( пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів ) і борт операторів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації ( пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів ) і борт операторів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві с половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Перелік окремих категорій працівників авіації та льотновипробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 Закону "Про пенсійне забезпечення". Даною нормою, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення"Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 липня 1992 р. № 418 (418-92-п) "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".

Згідно з підпунктом "г"пункту 1 затвердженого постановою № 418 від 21.07.1992 (418-92-п) "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу"Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги.

У пунктах 1, 2 затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно того, що посади, які обіймав позивач до виходу на пенсію підпадають під підстави для призначення йому пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення"і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло привезти до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного судами винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 221, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області залишити без задоволення, а постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 31.03.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.