Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2007 року

у справі № 2-24/10311-2007А

за позовом Приватного підприємства "Аквасервіс"

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим

про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В серпні 2007 року Приватне підприємство "Аквасервіс"(далі –ПП, позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим (далі –ДПІ, відповідач) № 0000122301/0 від 27 січня 2007 року, № 0000122301/1 від 27 лютого 2007 року, № 0000122301/2 від 03 травня 2007 року, № 0000122301/3 від 19 липня 2007 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 20580,25 грн. та 10290,12 грн. штрафних санкцій, а також податкові повідомлення-рішення № 00001861701/2 від 07 травня 2007 року та № 000061701/3 від 23 липня 2007 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 201,65 грн. основного платежу та 403,30 грн. штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2007 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 27 січня 2007 року, № 0000122301/1 від 27 лютого 2007 року, № 0000122301/2 від 03 травня 2007 року, № 0000122301/3 від 19 липня 2007 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 12771,25 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 6385,63 грн. та податкові повідомлення-рішення № 00001861701/2 від 07 травня 2007 року та № 000061701/3 від 23 липня 2007 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 201,65 грн. та штрафних санкцій в розмірі 403,30 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими рішеннями, ДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2007 року та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2007 року і направлення справи на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ на підставі висновків акта № 64/23-1/31364740 від 19 січня 2007 року виїзної позапланової перевірки ПП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 30 вересня 2006 року.

Перевіркою зафіксовано, що в порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"(далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суму 20180 грн. Як вважає ДПІ, будівельні матеріали на суму 98880 грн. та ремонтні роботи на суму 22200 грн. не були використані позивачем у його господарській діяльності.

В ході розгляду справи судами встановлено, що згідно статуту позивач здійснює, зокрема, підводно-технічні роботи, обстеження підводної акваторії пляжів організаціям та приватним особам, з метою виявлення та вилучення предметів, що небезпечні для життя та здоров’я осіб, які купаються. Позивач має належні дозволи на початок та продовження роботи підвищеної небезпеки.

07 червня 2005 року між Євпаторійським міським управлінням ГУ МНС України в Автономній Республіці Крим та ПП була укладена угода про співробітництво по спасінню та наданню допомоги тим, хто потерпає на воді.

Як свідчать кошториси, акти приймання робіт, накладні, матеріали, що придбані у ПП ОСОБА_1., та роботи, які ним виконані, були використані на ремонт рятувальної станції ДСК "Прометей", яка розташована за адресою: м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 15.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, слід погодитись з висновком судів про те, що витрати, які понесені позивачем на придбання будівельних матеріалів та ремонт рятувальної станції, пов’язані з його господарською діяльністю, а тому податок на додану вартість в розмірі 12371 грн. з вказаних операцій обґрунтовано включено ним до складу податкового кредиту.

Крім того, судами правомірно визнано обґрунтованим віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 7809 грн., оскільки він підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, виписаними платниками податку на додану вартість.

Також актом перевірки зафіксовано, що в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по операціях з придбання товару у ТОВ "Завод рятувальних засобів"(222,75 грн.) та ТОВ ПТФ "Авіас"(177,50 грн.), оскільки вказані операції не підтверджені податковими накладними.

Вказаний висновок податкового органу спростовано судами встановленими фактичними обставинами справи, а саме, наявністю податкової накладної ТОВ ПТФ "Авіас"№ 65а/72 від 30 серпня 2005 року на суму 1065 грн., у тому числі податок на додану вартість –177,50 грн. та податкової накладної ТОВ "Завод рятувальних засобів"№ 104 від 23 травня 2005 року на суму 1336,50 грн., у тому числі податок на додану вартість –222,75 грн., які відображені позивачем у книзі придбання товарів (робіт, послуг).

Щодо вимог позивача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000122301/0, № 0000122301/1, № 0000122301/2, № 0000122301/3 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 10290,12 грн., то оскільки судами визнано нечинними дані рішення в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 12771,25 грн., обґрунтованим є висновок про те, що штрафні санкції у розмірі 50%, нараховані на вказану суму, складають 6385,63 грн., а відтак їх нарахування також визнано протиправним.

Погоджується колегія суддів і з висновком судів про безпідставне визначення податковим органом позивачу податку з доходів фізичних осіб в сумі 201,65 грн. та штрафних санкцій в сумі 604,95 грн.

Вказане нарахування обґрунтовано відповідачем тим, що придбання директором ПП "Аквасервіс"ОСОБА_2. товару на суму 1336,50 грн. (рятувальний засіб - "рятувальний кінець Олександрова") було здійснено ним як фізичною особою, а не для господарської діяльності підприємства, тому вказана сума, яка отримана ним під звіт, може бути прирівняна до наданого додаткового блага у вигляді фінансової допомоги робітнику ОСОБА_2

В процесі розгляду справи судами встановлено, що, дійсно, згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 20 від 23 травня 2005 року із штампом ТОВ "Завод рятувальних засобів"гроші прийняті від ОСОБА_3 У податковій накладній № 104 від 23 травня 2005 року, наданій відповідачем, покупцем також зазначений ОСОБА_3

Однак, як вказує позивач, після виявлення даної помилки про виписку документів на ім’я фізичної особи, він звернувся до продавця із проханням про їх виправлення, оскільки товар був придбаний юридичною особою (позивачем у справі), про що надав лист № 7 від 25 травня 2005 року.

До матеріалів справи позивачем були надані виправлені видаткова накладна № РН-3000065 від 23 травня 2005 року, податкова накладна № 104 від 23 травня 2005 року, у яких покупцем вказано ПП "Аквасервіс", та авансовий звіт, що спростовує правомірність нарахування відповідачем спірної суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 201,65 грн. та штрафних санкцій в сумі 604,95 грн.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.