ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" квітня 2010 р. м. Київ К-12639/08
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.. Шипуліна Т.М.
при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі –Лівобережна МДПІ)
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2007
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008
у справі № А38/135-07 (22а-273/08)
за позовом компанії Трелкон Коммершіал ЛТД (далі –Компанія)
до Лівобережної МДПІ
про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання виконати дії.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача –Нижника О.М.,
відповідача –Товстої Н.А.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Лівобережної МДПІ щодо невиконання відмітки на інформаційному повідомленні Компанії, поданому 12.12.2006, та зобов’язано відповідача зробити на цьому повідомленні відмітку про фактичне внесення іноземної інвестиції до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Стронг" із зазначенням дати виконання відмітки.
Названі судові акти попередніх інстанцій мотивовано відсутністю передбачених чинним законодавством підстав для відмови податкового органу у підтвердженні внесених позивачем інвестицій шляхом здійснення відповідної відмітки на інформаційному повідомленні.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Лівобережна МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що операція з внесення позивачем акцій до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Стронг"є, по суті, придбанням корпоративних прав названого товариства за рахунок цінних паперів, а тому з огляду на приписи частини другої статті 162 Господарського кодексу України вартість таких акцій може бути виражена лише у гривнях. Наведене, на думку Лівобережної МДПІ, виключає можливість кваліфікації вказаних акцій як іноземної інвестиції.
Заслухавши суддю-доповідача по справі та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:
- Компанія є іноземним суб’єктом господарювання, створеним відповідно до законодавства Республіки Кіпр (дата державної реєстрації - 26.09.2006;
- Компанією зроблено внесок до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Стронг"у вигляді пакетів простих іменних акцій:
відкритого акціонерного товариства "Дніпроазот"у кількості 7 500 000 000 штук, ринкова вартість яких згідно з висновком професійного оцінювача станом на 22.11.2006 складала 300 000 000 грн., що на дату оцінки за офіційним курсом Національного Банку України було еквівалентним 59 405 940,59 дол. США;
відкритого акціонерного товариства "НПК-Галичина"у кількості 201 000 000 штук, ринкова вартість яких згідно з висновком професійного оцінювача станом на 22.11.2006 складала 381 900 000 грн., що на дату оцінки за офіційним курсом Національного Банку України було еквівалентним 75 623 762,38 дол. США;
відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"у кількості 1 085 159 штук, ринкова вартість яких згідно з висновком професійного оцінювача станом на 22.11.2006 складала 342 910 244 грн., що на дату оцінки за офіційним курсом Національного Банку України було еквівалентним 67 903 018,61 дол. США;
- для підтвердження інформаційного повідомлення про фактичне внесення названих іноземних інвестицій як внеску до статутного фонду підприємства позивач 12.12.2006 звернувся з відповідною заявою до Лівобережної МДПІ; до заяви Компанією було додано необхідні документи в повному обсязі;
- податковий орган відмовив позивачеві у здійсненні відмітки на інформаційному повідомленні позивача про фактичне внесення іноземної інвестиції з тих мотивів, що перерахування вартості акцій українських емітентів, виражених та оцінених у національній валюті України, в іноземну валюту по курсу Національного Банку України, не відповідає вимогам статті 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування"щодо вираження іноземних інвестицій у вигляді цінних паперів у конвертованій валюті.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності відмови відповідача у здійсненні відмітки на інформаційному повідомленні Компанії на підтвердження факту внесення іноземної інвестиції до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Стронг".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування"іноземні інвестиції –це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
За змістом статті 2 названого Закону іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді, зокрема, акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 цього Закону іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.
Як було з’ясовано судами та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, внесені позивачем до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Стронг"іноземні інвестиції (акції) було виражено у національній валюті України з одночасним зазначенням їх вартості в іноземній валюті за курсом НБУ, що цілком відповідає наведеним приписам Закону.
Таким чином, у Лівобережної МДПІ з огляду на процедуру підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, визначену Порядком підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.06.2005 № 238 (z0756-05) , були відсутні підстави для відмови позивачеві у здійсненні відповідної відмітки на інформаційному повідомленні Компанії.
Посилання скаржника на те, що внесення позивачем акцій до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Стронг"є придбанням корпоративних прав останнього за рахунок цінних паперів, жодним чином не спростовують висновків попередніх інстанцій. Адже після здійснення внеску до статутного фонду юридичної особи, зокрема, у вигляді акцій інших товариств, іноземний інвестор стає учасником такої юридичної особи, що відповідає статтям 1, 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування", а відтак жодним чином не змінює законодавчо установлений порядок оцінки та реєстрації таких інвестицій.
З урахуванням викладеного підстав для скасування правильних по суті та обґрунтованих рішень попередніх судових інстанцій не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008 у справі № А38/135-07 (22а-273/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді: Л.І. Бившева Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко Т.М. Шипуліна