Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Голубєвої Г.К.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду 17.04.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2008 року

у справі № 2-а-4061/08 (22-а-6368/08)

за позовом Спільного підприємства "Гевіс"

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

У січні 2008 року Спільне підприємство "Гевіс"звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000011502/0/324 від 08.01.2008 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду 17.04.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2008 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт № 2159/15-2-14324054 від 19.12.2007 року (далі –Акт перевірки).

За даними Акта перевірки податковою інспекцією встановлено порушення вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"(далі - Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), а саме: сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в установі банку, яка визначена у декларації, є більшою ніж визначено за результатами перевірки.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000011502/0/324 від 08.01.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2007 року в розмірі 75686,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Пунктом 5.4 статті 5 вищезазначеного Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) такими платниками податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судами встановлено, що СП "Гевіс"здійснює постійну та регулярну діяльність по виробництву виробів з пластмас та поліхролвінілових профілів з 1998 року.

Підприємством придбавалися товарно-матеріальні цінності, які являються основними компонентами технологічного процесу по виробництву поліхролвінілових профілів в асортименті та на підставі виданих податкових накладних віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість. Факт виконання вказаних господарських операцій сторонами по справі не заперечується.

За вказаних обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що витрати на придбання товарно-матеріальний цінностей, які являються основними компонентами технологічного процесу з виробництва поліхролвінілових профілів відносяться до складу валових витрат, оскільки такі цінності використовувались у господарській діяльності позивача, яка передбачена пунктом 2.3 статуту підприємства та довідкою з ЄДРПОУ № 107-02-14 від 20.03.2007 року.

Суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованістю висновків судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність формування СП "Гевіс"податкового кредиту у вересні 2007 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що не включення позивачем відомостей до ЄДРПОУ щодо здійснення виробництва поліхролвінілових профілів до видів діяльності підприємства, не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Відхилити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду 17.04.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2008 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України (2747-15) .