Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого – Кравченко О.О.

Суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Леонтович К.Г., Бим М.Е.

При секретарі – Гутніченко А.М.

За участю представників - від позивача Кравченка В.А.

- від відповідача Білосорочки С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕРАМЕЙЯ " на постанову господарського суду Сумської області від 13 травня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року у справі за позовом ТОВ "К ЕРАМЕЙЯ " до Сумської митниці, Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинними податкових повідомлень та першої податкової вимоги, -

У березні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "К ЕРАМЕЙЯ " (далі-ТОВ) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Сумської митниці та Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинними податкових повідомлень № 08/2007 та № 09/2007, а також першої податкової вимоги ДПІ в м. Суми від 25.02.2008р. № 1/246.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на відсутність законних підстав у Сумської митниці для проведення камеральної перевірки, за результатами якої був складений акт камеральної перевірки від 12.11.2007 року, на підставі якого, в свою чергу, Сумською митницею надіслані позивачеві податкові повідомлення форми "Р"від 26.11.2007 року № 8/2007 та № 9/2007, а ДПІ в м. Суми надіслано позивачеві першу податкову вимогу від 25.02.2008 року № 1/246.

Постановою господарського суду Сумської області від 13 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року, в позові відмовлено повністю.

Суди вмотивували свої висновки тим, що Сумська митниця мала законні підстави для здійснення камеральної перевірки, а також й на те, що у зв’язку з встановленням факту невірної класифікації товару у позивача виникло податкове зобов’язання по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "К ЕРАМЕЙЯ " подало касаційну скаргу, у якій ставиться питання про їх скасування та направлення справи на новий розгляд, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченні на касаційну скаргу Сумська митниця просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін, вважаючи їх законними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які підтримали свої правові позиції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання плану роботи Сумської митниці на четвертий квартал 2007 року працівниками відділу контролю митної вартості та номенклатури проводились перевірки правильності визначення митної вартості та класифікації товарів, порядку заповнення графи 31 та декларації митної вартості. Узагальнена довідка про результати перевірок зі службовою запискою начальника зазначеного відділу від 19.10.2007 року № 24/83 подана керівнику Сумської митниці, який відповідно до ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та враховуючи результати перевірки правильності визначення митної вартості та класифікації товарів по ВМД, що викладені у службовій записці, видав наказ № 441 від 24.10.2007 року "Про проведення камеральної перевірки", а саме, проведення камеральної перевірки на предмет з'ясування правильності визначення коду товарів при митному оформленні товарів за ВМД від 20.08.2007 року №805000001/7/013088.

За результатами камеральної перевірки Сумською митницею складений акт від 12.11.2007 року камеральної перевірки. Як вказано у акті, камеральна перевірка проводилась на предмет з'ясування правильності класифікації товарів, задекларованих у вантажній митній декларації від 20.08.2007 року № 805000001/7/013088". Актом камеральної перевірки встановлено факт порушення законодавства України щодо визначення коду товару за УКТЗЕД, що призвело до недобору (несплати) податків (обов'язкових платежів): по ввізному миту –на 27163,49 грн., по ПДВ - на 5432,70 грн. У акті камеральної перевірки зазначено, що правильним кодом товару за УКТЗЕД є код 8430690090 за повною ставкою ввізного мита 2%, а не код 842832000 зі ставкою ввізного мита 0%, як вказав позивач при митному оформленні товару.

На підставі Акту камеральної перевірки Сумська митниця, посилаючись на підпункт "в"п/п4.2.2 ст.4 Закону України №2181 "Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", винесла податкові повідомлення від 26.11.07р. за №08/ 2007 та 09/2007. ( а.с.18).

Відмовляючи у позові, суди дійшли висновку, що податкове зобов’язання виникло у позивача у зв’язку з встановленням факту невірної класифікації товару за УКТЗЕД. Суди послались на приписи п/п 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України №2181, відповідно до якого митниця, як контролюючий орган, зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків, у разі, виявлення арифметичних або методологічних помилок у податковій декларації, які призвели до заниження або завищення сум податкового зобов’язання.

Судова колегія не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону № 168/97-ВР платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, то відповідно до п.10,3 ст.10 Закону України №168/97 "Про податок на додану вартість"та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону №2181 митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням коду.

Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 07.08.2007р. №667 (z0968-07) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2007р. за № 968/14235 (z0968-07) визначено, що класифікацією товарів визнається визначення коду товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних угруповань, зазначених в УКТЗЕД. До компетенції відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, віднесено прийняття рішень про визначення коду товару.

Ураховуючи вказане, суду належало враховувати, що відділом контролю митної вартості і номенклатури рішення по коду переміщуваного товару не приймалось. Посилання відповідачів на методологічну помилку не може прийматись до уваги, з огляду на те, що під методологічною помилкою розуміється невірне застосування ставок при обкладенні податком, а не невірне визначення коду товарної номенклатури.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем податковій декларації. Посилання митниці на результати камеральної перевірки та підпункт "в"п/п 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-111 суперечить закону. Дія наведеної норми не поширюється на відповідача.

Оскільки відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (z0250-97) , податкова декларація подається до податкового органу, то саме він наділений повноваженнями на проведення камеральної перевірки на підставі підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III.

Судова колегія вважає, що є підстави для задоволення касаційної скарги, оскільки правова позиція позивача відповідає правовій позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України ( постанова від 2.06.2009р., справа №21-474 во 09).

Оскільки обставини справи встановлені судами повно і правильно. Але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, то вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕРАМЕЙЯ " задовольнити частково.

Постанову господарського суду Сумської області від 13 травня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року скасувати, та ухвалити нове рішення. Позов ТОВ "Керамея"до Сумської митниці, ДПІ у м.Суми задовольнити. Визнати нечинними податкові повідомлення форми "Р"від 26.11.2007р. за №08/2007, №09/2007 та першої податкової вимоги №1/246 від 25.02.2008р.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами у порядку та у строк, передбачений статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.