Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекцій у Кіровському районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007р.

у справі № А36/423

за позовом Приватного підприємства "Альянс" (надалі –ПП "Альянс")

до Державної податкової інспекцій у Кіровському районі м.Дніпропетровська (надалі –ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У листопаді 2006 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська №0003442302/0 від 24.10.2006р..

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2006р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято у справі нову постанову, якою позов ПП "Альянс" задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська №0003442302/0 від 24.10.2006р.; витрати по сплаті судового збору на користь позивача стягнуто з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007р. та залишити в силі постнову господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2006р..

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006р., про що складено акт №1785/2302/30493856 від 13.10.2006р..

Перевіркою було встановлено, що в порушення абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в І-му кварталі 2005р. позивачем віднесено до складу валових витрат суму в розмірі 371840,00грн. згідно податкової накладної про попередню оплату за товар, а у ІІ-му кварталі 2005р., з урахуванням здійснення коригування вартісних показників в зв’язку із зміною кількості та вартості поставленого товару, було повернено повернення частини попередньої оплати за товар на суму 6325,34грн.. В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток в І-мі півріччі 2005р. на 91379,00грн., оскільки продукція, що є предметом поставки не використовувалась в господарській діяльності позивача, а також згідно з вимгами п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"завищено зобовязання з ПДВ на 74368,00грн..

За наслідками проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003442302/0 від 24.10.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 111552,00грн. у т.ч. 74368,00грн. основного платежу та 37184,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження здійснення господарської операції щодо постачання позивачу металопродукції постачальником ТОВ "Техноком", позивач посилається на наступні документи: квитанцію про приймання вантажу від 21.04.2005р. у якій зазначено відправником вантажу –Жовтоводський Втормет, а отримувачем –ЗАТ "Артемівський машинобудівний завод "Вистек"(а.с.67,68); сертифікати якості від 13.04.2005р. із зазначенням вантажоотримувача –ТОВ "Жовтоводський Втормет"(а.с.69,70); залізничні накладні: №47726530 та №47726529 де зазначено відправником вантажу Жовтоводський Втормет, а отримувачем - ЗАТ "Артемівський машинобудівний завод "Вистек"(а.с.71, 72); довіреність на отримання вантажу серії ЯК 3 №004151 видана ЗАТ "Артемівський машинобудівний завод "Вистек"(а.с.73).

Разом з тим, без належного документального підтвердження обставин виконання ТОВ "Техноком"договору №2 від 18.03.2005р. щодо поставки на адресу позивача металопродукції, позивач стверджує, що ним 31.03.2005р. перераховано постачальнику (ТОВ "Техноком") оплату за металопродукцію на суму 446240,00грн. у т.ч. ПДВ - 74368,00грн. згідно податкової накладної №310144 отриманої від продавця (а.с.44).

В ході розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що у справі №А36/422 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду було визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська №0003432302/0 від 24.10.2006р. яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 137069,00грн. та встановлено, що валові витрати на підставі господарськиї опрацій з ТОВ "Техноком"у І-му кварталі 2005р. позивачем обраховано вірно.

Отже, посилаючись на ч.1 ст. 72 КАС України, згідно якої не потребують доказування обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позову про визнання неправомірними нарахування позивачу податкового зобов’язання з ПДВ за перевірений період, що стосуються господарської операції обумовленої договором №2 від 18.03.2005р..

Між тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2010р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2007р. у справі №36/422 скасовано та залишено в силі рішення суду першої інстанції у цій справі, яким відмовлено ПП "Альянс"у задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00034342302/0 від 24.10.2006р.. При цьому, судом встановлено безпідставність включення ПП "Альянс"до валових витрат підприємства витрат, понесених у зв’язку із передоплатою поставки товару за договором із ТОВ "Техноком"за №2 від 18.03.2005р., оскільки поставка товару не відбулась.

За таких обставин, виходячі із того, що п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"встановлено, що податковий кредит –це сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом і складається податковий кредит із сум податків нарахованих у зв’язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7), то позивач всупереч вимогам п.п.7.4.4 п.7.4 ст. цієї норми Закону (168/97-ВР) завищив у перевіреному періоді податковий кредит на суму 74368,00грн..

Згідно ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2006р. .

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекцій у Кіровському районі м.Дніпропетровська –задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007р. –скасувати та залишити в силі постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2006р..

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.