Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Маркосян А.В.,

за участю позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2007 року у справі за його позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов’язання поновити на роботі, -

У серпні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов’язання поновити на роботі. У позові посилався на те, що згідно наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 15 травня 2006 року №80 о/с його було звільнено з органів внутрішніх справ з посади міліціонера взводу патрульно-постової служби міліції Павлоградського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області за пунктом 63 "д"Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (114-91-п) , через службову невідповідність. Цей наказ і своє звільнення він вважає незаконним, оскільки добросовісно виконував свої службові обов’язки, при прийнятті на службу не приховував, як це зазначено в наказі про звільнення, те, що раніше був судимий за вчинення злочину, судимість на той час була вже погашена. Просив поновити його на роботі і виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2006 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ з посади міліціонера взводу патрульно-постової служби міліції Павлоградського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області згідно наказу від 15 травня 2006 року №80 о/с. Зобов’язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області скасувати наказ від 15 травня 2006 року №80 о/с і поновити ОСОБА_4 на посаді міліціонера взводу патрульно-постової служби міліції Павлоградського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. Зобов’язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_4 грошове утримання в розмірі 5020,75 грн. за час вимушеного прогулу.

Додаткової постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2006 року уточнено резолютивну частину постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2006 року в частині того, що підлягає скасуванню наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 15 травня 2006 року №80 о/с в частині, яка стосується ОСОБА_4

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2007 року скасовано постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2006 року та додаткову постанову цього ж суду від 20 грудня 2006 року і ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2007 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2006 року залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ з 26 грудня 1990 року. За період проходження служби до дисциплінарної відповідальності не притягався, неодноразово заохочувався.

У 2006 році за результатами перевірки особистої справи ОСОБА_4 було встановлено, що у 1983 році він був засуджений судом за вчинення злочину до одного року виправних робіт без позбавлення волі, а тому наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 18 квітня 2006 року №360 "Про покарання старшини міліції ОСОБА_4, міліціонера взводу ППСМ Павлоградського міського відділу"він звільнений зі служби за пунктом 63 "д" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п) (далі –Положення) через службову невідповідність.

Звільняючи ОСОБА_4 зі служби в органах внутрішніх справ, відповідач виходив з того, що позивач до прийняття на службу вчинив злочин і відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про міліцію"не міг бути прийнятий на службу до органів внутрішніх справ.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивач не приховував свою судимість і вважав, що вона погашена.

Пунктом 63 "д"Положення (114-91-п) передбачені підстави звільнення працівника міліції зі служби через службову невідповідність, що не є дисциплінарним стягненням, як це зазначено у наказі від 18 квітня 2006 року №360.

Відповідач надав ОСОБА_4 позитивну характеристику, на підставі якої суд встановив, що позивач протягом більше 15 років сумлінно ніс службу в органах внутрішніх справ, стягнень не мав, тобто відповідав вимогам служби.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд в обґрунтування своїх висновків поклав лише вимоги частини 3 статті 17 Закону України "Про міліцію", відповідно до якої не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувалися за вчинення злочину, та не прийняв до уваги, що порядок проходження служби в органах внутрішніх справ і звільнення з цієї служби регулюється відповідним Положенням (114-91-п) , згідно якого позивач сумлінно більше 15 років проходив службу і на час прийняття на службу у відповідності до положень статті 89 КК України був особою, яка не має судимості.

Крім того, згідно наказу про звільнення, позивач був звільнений в порядку дисциплінарного стягнення. Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України таке стягнення, як звільнення за службовою невідповідністю не передбачене.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправним наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ та поновлення його на посаді міліціонера взводу патрульно-постової служби міліції Павлоградського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області є законним та обґрунтованим, воно скасовано помилково, а наказ про звільнення ОСОБА_4 є протиправним, оскільки прийнятий необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, нерозсудливо і з порушенням закону та вимог нормативно-правових актів.

Разом із скасуванням постанови апеляційного суду підлягає скасуванню і додаткова постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2006 року, якою внесені уточнення до постанови цього суду від 07 листопада 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо скасування наказу від 15 травня 2006 року №80 о/с лише в частині, яка стосується ОСОБА_4, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткова постанова Павлоградського міськрайонного суду постановлена поза межами цих вимог і фактично змінює зміст постанови суду у цій справі від 07 листопада 2006 року, що не відповідає вимогам закону і не входить до компетенції суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення апеляційної інстанції та додаткову постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, як помилкові, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2007 року та додаткову постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов’язання поновити на роботі скасувати.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2006 року справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов’язання поновити на роботі змінити.

Абзац третій резолютивної частини постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2006 року викласти в такій редакції:

"Скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 15 травня 2006 року №80 о/с в частині звільнення ОСОБА_4 зі служби в органах внутрішніх справ України; поновити ОСОБА_4 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді міліціонера взводу патрульно-постової служби міліції Павлоградського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області з дня звільнення – 15 травня 2006 року".

В решті постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2006 року залишити без змін.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_4 на службі в органах внутрішніх справ допустити до негайного виконання.

постанова оскарженню не підлягає.