Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги

Державної податкової адміністрації у Харківській області та Харківської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2008

у справі № 2-а-2503/07

за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

до 1. Державної податкової адміністрації у Харківській області, 2. Харківської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними рішень, -

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2008, позов ФОП ОСОБА_1., з врахуванням поданих уточнень, задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.06.2007 №0003192350 в частині застосування штрафу на суму 1700 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.06.2007 №0003202350 та 0003212350.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідача–1 та відповідача-2, у яких ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційні скарги просив залишити їх без задоволення, судові рішення –без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку автозаправних станцій позивача, розташованих у м.Мерефа, вул.Дніпропетровська, 294-б, с.Високий, вул.Київська, 51 та с.Високий, вул.Ощепкова, 44, за результатами якої складено акти від 25.05.2007 № 20403675/2310 (бланк №009173), №20403676/2310 (бланк №009196), №20403677/2310 (бланк №009209).

За висновками актів перевірок позивачем застосовувались реєстратори розрахункових операцій в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною програмною документацією виробника, крім того виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, в розмірі 17.1 грн.

На підставі актів перевірки прийняті рішення №0003192350 від 19.06.2007, яким за порушення п.3, 13 ст. 3 та ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", згідно з п.8 ст.17, ст.22 цього Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1785,5 грн.; №0003202350 від 19.06.2007 та №0003212350 від 19.06.2007, якими за порушення п.3 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", згідно з п.8 ст.17 цього Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1700 грн.

Застосування фінансової санкції в розмірі 85,50 грн. за недотримання відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій позивачем не оспорюється.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"на території України в сферах, визначених цим Законом дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №614 від 01.12.2000 (z0105-01) , до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, встановлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО. Реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем використовувались касові апарати Датекс МР-500С, зав.№ДС00001037, ДС 00000883, ДС 00001035, наявність на цілісність пломб встановленого зразка на яких підтверджено відповідачем під час перевірки, за відсутності ознак будь-якого втручання та внесення змін в конструкцію чи програмне забезпечення реєстратора розрахункових операцій.

При цьому зазначені касові апарати пройшли первинну реєстрацію в Харківській ОДПІ, що підтверджується відповідними посвідченнями, тобто зареєстровані відповідно до норм чинного законодавства. Доказів вжиття заходів щодо примусового скасування реєстрації РРО у зв’язку з невідповідністю конструкції та (або) програмного забезпечення РРО модифікації, включеній до Державного реєстру РРО, передбачених п.2.12. вищезазначеного Порядку (z0105-01) , відповідачем не надано.

З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій що за не підтвердження факту внесення змін в конструкцію чи програмне забезпечення, які не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника, у відповідача відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій на підставі п.8 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Доводи касаційних скарг, щодо використання позивачем РРО, які за своїми технічними характеристиками не забезпечують можливості здійснювати роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами, не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень, оскільки причиною скасування рішень про застосування штрафних санкцій стало їх прийняття на підставі пункту, який передбачає відповідальність за правопорушення, факт вчинення якого не підтверджено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Харківській області та Харківської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.