Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 09.03.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007 та постанову Господарського суду Донецької області від 10.05.2007

у справі № 29/92а

за позовом Відкритого акціонерного товариства ДЖК "Укруглепромтранс"

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

третя особа: Макіївська об'єднана державна податкова інспекція м. Макіївки

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення

Відкрите акціонерне товариство Державної холдінгової компанії "Укрвуглепромтранс"звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправним податкового повідомлення рішення № 0000042440/0 від 22.08.2006.

Постановою господарського суду Донецької області від 10.05.2007, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007 у справі № 29/92а, позов ВАТ ДЖК "Укрвуглепромтранс"задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за №00180373 та знаходиться на обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька. Як платник податку на землю позивач також знаходиться на обліку у Макіївській об’єднаній державній податковій інспекції.

Судами також встановлено, що 17.04.2006 укладено біржовий договір №4-Б, за яким позивачем продано ТОВ "Євроресурси" будівлю контори, лит.А-1, гараж, лит.Б-1, майстерні, лит.В-2, гараж, лит.Г-1, склад, лит.Д-1, залізничний тупик на загальну суму 211720 грн.06 коп.

Акт приймання-передачі наведеного майна складено між позивачем та ТОВ "Євроресурси" 18.04.2006. Державну реєстрацію права власності спірного майна здійснено 10.12.2006 на підставі рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2006 по справі №8/188пн.

Гірницькою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Макіївки проведена перевірка стану збереження позивачем активів, які перебувають у податковій заставі у період з 18.10.2004 по 01.07.2006, за результатами якої складена довідка №1886/24-00180373 від 21.07.2006.

На підставі наведеної довідки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042440\0 від 22.08.2006, яким до позивача, згідно з підпунктом 17.1.8 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", застосований штраф в розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 211 720, 06грн.

Як встановлено судами та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, підставою для застосування штрафу послужив висновок податкового органу про те, що позивач, активи якого перебувають у податковій заставі, у порушення вимог п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" здійснив реалізацію основних засобів, які знаходяться за адресою: м.Макіївка, Гірницького району, пров.Автобусний,8а, згідно біржового договору №4-Б від 17.04.2006 на загальну суму 211720, 06грн., без попереднього узгодження з податковим органом. Дозвіл на реалізацію №3452/10/24-013 було надано 11.07.2006.

Відкрите акціонерне товариство Державної холдінгової компанії "Укрвуглепромтранс"в судовому порядку оскаржило податкове повідомлення –рішення відповідача №0000042440\0 від 22.08.2006.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до вимог пп. 17.1.8 п.17.1 ст.17 наведеного Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відповідно до п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв’язку із несплатою позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання, надіслано останньому першу податкову вимогу №1/5 від 03.10.2001 на суму податкового боргу 5128,26 грн. та другу податкову вимогу №2/236 від 05.08.2003 на суму податкового боргу 143386,31 грн.

Як встановлено судами, наявність суми податкового боргу позивачем не оспорюється.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, виданого 27.01.2005 Донецькою філією Інформаційного центру Міністерства юстиції Україні, відповідачем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис, параметрами якого є : вид обтяження - податкова застава, дата реєстрації - 27.01.2005,об"єкт обтяження - всі активи платника податків.

Згідно наданої відповідачем довідки на дату реєстрації податкової застави - 27.01.2005 за позивачем обліковувався податковий борг в сумі 10,6 тис. грн. (у тому числі штрафні санкції –4,4 тис. грн.., податок з власників транспортних засобів –0,5тис.грн.., земельний податок –5,4 тис. грн.., комунальний податок –0,2 тис. грн., податок на прибуток –0,1 тис. грн.).

05.04.2006 відповідачем складено акт опису активів майна позивача, а саме: стрілочне переведення у зборі в кількості 1шт., стрілочне переведення р 50 1/9 на жб брус в кількості 1 шт. на загальну суму 134610, 62 грн.

Гірницькою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Макіївки на суму податкового боргу з земельного податку також було направлено позивачеві першу податкову вимогу №1/200 від 01.09.2004 на суму 2148,78 грн. та другу податкову вимогу №2/221 від 07.10.2004 на суму 1557,42грн.

Гірницькою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Макіївки 18.10.2004 зареєстровано податкову заставу, що засвідчується відповідним витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, виданим Донецькою філією Інформаційного центру Міністерства юстиції Україні.

З картки облікових рахунків позивача, наданої Гірницькою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Макіївки, вбачається, що на дату реєстрації останнім податкової застави - 18.10.2004 за позивачем обліковувався податковий борг з земельного податку в сумі 5700,46 грн.

Згідно до п.8.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків, що мають податковий борг, передаються в податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

В силу п.п. 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Проте, як вірно враховано судами, положення наведеної норми в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу втратило чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду №2-рп/2005 від 24.03.2005 (v002p710-05) .

Відтак, з 24.03.2005 не має правових підстав для розповсюдження податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Відповідачем же, зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна стосовно поширення податкової застави лише на майно, вартість якого відповідає сумі податкового боргу позивача, внесені не були.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, згідно наданої відповідачем довідки, на дату реєстрації податкової застави - 27.01.2005 за позивачем обліковувався податковий борг в сумі 10,6 тис. грн., на дату укладання спірного договору -17.04.2006 позивач мав податковий борг в сумі 92,0 тис. грн.

Відповідно до акту опису активів від 05.04.2006, відповідачем було описано майно позивача, а саме: стрілочне переведення у зборі в кількості 1шт., стрілочне переведення р 50 1/9 на жб брус в кількості 1шт. на суму134610, 62грн., якої було достатньо для погашення податкового боргу .

Також судова колегія Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, у тому числі купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Підпунктом 8.6.5 п.8.6 ст.8 вказаного Закону встановлено, що для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення.

Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг.

Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу.

У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.

Судами ж встановлено, що на виконання наведених вимог позивач, листом №1/01-49 від 15.03.2006, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на реалізацію неописаних активів, розташованих за адресою: м.Макіївка, Гірницький район, пров.Автобусний,8а(ділянка №4): ж.д. тупик –р.вводу в експлуатацію 1973 р. в кількості 1 шт. за ціною 4681,83 грн., будівля гаражу( у т.ч. майстерні) –1973 р. в кількості 1шт. за ціною 20908,12 грн., будівля контори –1973 р. в кількості 1 шт. за ціною 22237,16грн., малий гараж –1986 р. в кількості 1 шт. за ціною 18200,85 грн., склад - 1976 р. в кількості 1 шт. за ціною 19059,55 грн. на загальну суму 85087,51 грн.

Відповідач доказів видання у встановлений термін відповідного припису про заборону здійснення такої операції не надав, тому, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів про те, що за правилами п.п.8.6.5 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" наведена операція вважається узгодженою .

Як вже зазначалось, дозвіл №3452/10/24-013 на реалізацію активів, які знаходяться у податковій заставі, а саме: контора, лит.А-1 в кількості 1 шт., гараж, лит.Б-1 в кількості 1 шт., будівля майстернь лит.В-2 в кількості 1 шт., гараж, лит.Г-1 в кількості 1 шт., залізничний тупик в кількості 1шт. на загальну суму 189771,46 грн.(з ПДВ), відповідачем було надано 11.07.2006.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007 та постанову Господарського суду Донецької області від 10.05.2007 у справі № 29/92а слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007 та постанову Господарського суду Донецької області від 10.05.2007 у справі № 29/92а –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.