ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" березня 2010 р. м. Київ К-16851/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.
при секретарі Прудкій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області
на постанову господарського суду Луганської області від 02 березня 2007р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007р.
у справі № 8/813н-ад
за позовом Державної науково-виробничої фірми "Сігма" (надалі –ДНВФ "Сігма")
до відповідачів: 1. Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (надалі Алчевська ОДПІ); 2. Контрольно-ревізійного управління у Луганській області (надалі –КРУ у Луганській області)
про визнання нечинним рішення, -
встановив:
У листопаді 2006р. позивач звернувся до господарського суду Луганської області із позовом у якому поставлено питання про визнання недійсним рішення Алчевської ОДПІ №0000182301 від 16.12.2005р. щодо застосування до ДНВФ "Сігма"штрафних (фінансових) санкцій в сумі 259500,00грн..
Постановою господарського суду Луганської області від 02 березня 2007р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007р., позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, зокрема, зазначили, що на час прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій пройшло більше ніж один рік з дня, на який вказує акт перевірки щодо порушення позивачем вимог закону щодо оприбуткування спонсорських внесків у 2001р., а отже, контролюючим органом було пропущено строки, встановлені для застосування господарських санкцій, про які йдеться у ст. 250 ГК України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій поставлено питання про скасування постанови господарського суду Луганської області від 02 березня 2007р. та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007р. і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, контрольно-ревізійним відділом у м.Алчевську Луганської області було проведено перевірку стану обліку і використання грошових коштів які надійшли у вигляді спонсорських внесків від абітурієнтів та їх батьків до фонду сприяння розвитку ДГМІ в Державній науково-виробничій фірмі "Сігма"за 2001р., про що складено акт №130-21/24 від 17.10.2005р..
Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення п.п.2.10, 3.11, 4.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою НБУ №72"від 19.02.2001р., протягом липня-вересня 2001р. представниками ДНВФ "Сігма", які діяли на підставі договорів цивільно-правового характера, отримано від абітурієнтів та їх батьків спонсорську допомогу на суму 51900,00грн., однак, не здано вказану суму до каси та не оприбутковано по касовій книзі. Також встановлено, що спонсорська допомога не надходила на розрахунковий рахунок ДНВФ "Сігма" та не облікувалась за даними бухгалтерського обліку.
За наслідками зазначеної перевірки Алчевською ОДПІ було прийнято оскаржуване рішення №0000182301 від 16.12.2005р. про застосування до ДНВФ "Сігма"штрафних (фінансових) санкцій в сумі 259500,00грн..
Суди попередніх інстанцій правильно встановили, що штрафні санкції за порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в України, затвердженого постановою НБУ від 19.02.2001р. №72 (z0237-01) встановлених порядку проведення касових операцій, нарахування яких передбачено Указом Президента України від 12.06.1995р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) , підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.
Згідно ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
За встановлене актом порушення позивачем порядку ведення касових операцій, а саме, не внесення готівки (спонсорської допомоги), отриманої від абітурієнтів та їх батьків протягом липня-вересня 2001р. податковий орган застосував штрафні санкції рішенням від 16.12.2005 року .
Оскільки, встановлений в акті перевірки факт порушення мав місце у липні-вересні 2001 року, а санкції за дане порушення застосовано відповідачем 16.12.2005р., тобто більше як через рік з дня порушення, нарахування податковим органом штрафних санкцій не можна вважати правомірним.
Доводами касаційної скарги не спростовано зазначених висновків суду.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Луганської області від 02 березня 2007р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007р. –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.