Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Степашко О.І., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі –ДПІ)

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2007

у справі № А36/422

за позовом приватного підприємства "Альянс"(далі –ПП "Альянс")

до ДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.10.2006 № 0003432302/0 з мотивів його прийняття з порушенням податкового законодавства України.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2006 у позові відмовлено з підстав відсутності належного документального підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товару (катанки) позивачеві.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорюваний акт індивідуальної дії визнано нечинним. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт перерахування позивачем коштів у рахунок попередньої оплати вартості товару є достатньою підставою для відповідного збільшення валових витрат підприємства, причому виконання фактичної поставки товару не є обов’язковим відповідно до приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову господарського суду Дніпропетровської області зі спору, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду нормам матеріального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що наявні у матеріалах справи первинні документи свідчать про фактичне виконання поставки товару іншій особі, ніж позивач у справі. Наведене, за посиланням ДПІ, виключає правомірність віднесення до валових витрат ПП "Альянс"оплати за цей товар.

У судове засіданні представники сторін не з’явились.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- в ході проведеної ДПІ виїзної планової перевірки ПП "Альянс"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 30.06.2006, оформленої актом від 13.10.2006 № 1785/2302/30493856, було виявлено факт включення позивачем до валових витрат підприємства у І кварталі 2005 року попередньої оплати поставки товару (катанки) за договором поставки від 18.03.2005 № 2, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Техноком"(постачальник), у сумі 371 840 грн.;

- у ІІ кварталі 2005 року позивачем було здійснено коригування вартісних показників внаслідок зміни кількості та вартості нібито поставленого товару та повернення частини здійсненої передоплати у сумі 6325,34 грн.;

- у матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання поставки названого товару позивачеві, позаяк у поданих ПП "Альянс"первинних документах, а саме: квитанції у прийманні вантажу від 21.04.2005, сертифікатах якості від 13.04.25005, залізничних накладних від 21.04.2005 № 47726530 та № 47726529 вантажовідправником металопродукції зазначено Жовтоводський втормет, а отримувачем –закрите акціонерне товариство "Артемівський машинобудівний завод "Вистек", що також підтверджується і даними довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 01.04.2005 серії ЯКЗ № 004151;

- будь-які докази наявності договірних правовідносин між позивачем у справі та названими суб’єктами господарювання (Жовтоводським вторметом та закритим акціонерним товариством "Артемівський машинобудівний завод "Вистек") відсутні;

- інших документів на підтвердження факту виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Техноком"поставки товару в адресу позивача за договором від 18.03.2005 № 2 не надано;

- відсутність названого контрагента позивача за юридичною адресою унеможливило проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком"з питання підтвердження взаємовідносин з ПП "Альянс", що підтверджується листом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 09.10.2006 № 20263/7/230-313;

- за наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2006 № 000342302/0, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 137 069 грн. (у тому числі 91 379 грн. за основним платежем та 45 690 грн. штрафних санкцій).

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності включення позивачем до валових витрат підприємства витрат на здійснення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком"передоплати поставки товару за договором від 18.03.2005 № 2.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пункту 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За приписом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська ж операція згідно зі статтею 1 названого Закону –це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, системний аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов’язані з рухом активів, зміною зобов’язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Правильність формування платником податків валових витрат вимагає також наявності зв’язку витрат платника на придбання товарів з його господарською діяльністю, що полягає в намірі платника отримати користь від придбаної продукції. Відсутність факту поставки товару (тобто відсутність фактичного придбання) унеможливлює подальше використання такого товару у господарській діяльності платника з метою одержання прибутку, а відтак і виключає правомірність зменшення бази оподаткування податком на прибуток.

З урахуванням викладеного, у розгляді даної справи місцевий суд з огляду на з’ясовані ним фактичні дані, а саме –невиконання поставки товару позивачеві –дійшов вірного висновку про правомірність нарахування ПП "Альянс"137 069 грн. податку на прибуток за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відтак у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування правильного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Крім того, варто зазначити, що апеляційним судом задоволено вимогу про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, яке є індивідуальним актом. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова господарського суду Дніпропетровської області зі справи –залишенню в силі як скасована помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 у справі № А36/422 скасувати.

3. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2006 у справі № А36/442 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.