Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. – головуючий,

Головчук С.В.

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим про стягнення щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною,

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом. Зазначала, що відповідач в порушення вимог статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"протягом 2007 року виплачував допомогу у розмірі, що не співвідноситься із законодавством, внаслідок чого виникла заборгованість.

Постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року, позов задоволено частково: зобов'язано сплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року; з 01 січня 2008 року виплачувати ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

В інший частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач вказує, зокрема, на те, що у 2007 році з Державного бюджету України не виділялися кошти на проведення таких виплат. Просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має на утриманні малолітню дитину, 16 лютого 2007 року народження, та відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка протягом 2007 року проводилася в розмірі меншому, ніж передбачено законом.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що розмір допомоги з 09 липня по 31 грудня 2007 року не відповідав вимогам закону.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Стаття 14 вказаного Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно до вимог частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", було встановлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнані неконституційними.

Таким чином з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виступав встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років.

Вирішуючи спір суди прийшли до обґрунтованого висновку про те, що з 09 липня по 31 грудня 2007 року суб’єкт владних повноважень порушив право позивача.

Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) внесено зміни у частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" і її викладено в такій редакції: "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

При визначенні розміру допомоги у 2008 році дії відповідача не суперечили вимогам закону.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.