К-5884/09-С Про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій - 18.02.2010 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Агрегат" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року у справі №2-а-3378/08 за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Слов’янську Донецької області до відкритого акціонерного товариства "Агрегат" про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, -

У січні 2008 року Управління Пенсійного фонду України в місті Слов’янську Донецької області звернулося в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства "Агрегат", в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило стягнути з відповідача 120197,33 грн. заборгованості з фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій призначених відповідно до п. "а", "б" –"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року, позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями відкрите акціонерне товариство "Агрегат" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову

Справа № К-5884/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач має працівників, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення та призначені пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. "а" та п. п. "б" –"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача за період з 01.11.2007 р. по 25.12.2007 р., 01.01.2008 р. по 27.03.2008 р., 25.04.2008 р. по 26.05.2008 р., 01.07.2008 р. по 25.06.2008 р. пенсій в сумі 120197,33 грн., з них: на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що відповідає списку №1 - 86541,42 грн., та за п.п."б" –"з", вищенаведеного Закону, що відповідає списку № 2 –33655,91 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій посилаються на ті обставини, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються по нормам діючого Закону при досягненні пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ст. 13 Законом України "Про пенсійне забезпечення", розмір пенсій визначається згідно ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 діючого Закону.

Колегія суддів з даним висновком судів попередніх інстанцій частково не погоджується виходячи з наступного.

Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 400/97-ВР (400/97-ВР) ).

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" –"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-15 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV (1058-15) ) з 1 січня 2004 року.

Разом з тим, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (1058-15) (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV (1058-15) в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII (1788-12) . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV (1058-15) , у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п’ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року –за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Наведені норми не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" –"з" статті 13 Закону № 1788-XII. Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п’ятий). Тобто, ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а саме: щодо відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій за списком №1.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій призначених відповідно до п. "б" –"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що відповідає списку № 2 у розмірі 33655,91 грн.

Разом з тим, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що відповідає списку № 1 у розмірі 86541,42 грн., оскільки згідно абзацу 5 пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) з 1 січня 2005 року виплата пенсій вказаним особам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виходячи з наведених обставин та вимог п.4 ст. 223 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

За таких обставин доводи касаційної скарги висновки суду першої інстанції спростовують частково, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових рішень судами першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з винесенням нової постанови та відмовою в заявлених позовних вимогах, в решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 225, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Агрегат" задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року змінити: постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства "Агрегат" на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Слов’янську Донецької області заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій у розмірі 86541,42 грн. скасувати, в цій частині позову винести нову постанову.