Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2009 року

у справі № 2а-8994/09/2070

за позовом Харківського гвардійського ордена Червоної зірки факультету військової підготовки ім. Верховної Ради України національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"(надалі –ФВП НТУ "ХПІ")

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова (надалі –ДПІ у Ленінському районі м.Харкова)

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

У вересні 2008 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом у якому поставлено питання про скасування рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №0000082330 від 23.01.2008р. про застосування штрафних санкцій.

Позива обґрунтовує свої вимоги тим, що ФВП НТУ "ХПІ"не є суб’єктом підприємницької діяльності, а отже, застосування до позивача Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995р. (436/95) "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки'є неправомірним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2009р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2009р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №0000082330 від 23.01.2008р. про застосування штрафних санкцій; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 5,10грн. судового збору.

Мотивуючи рішення про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання позивача на неправомірність застосування до нього штрафних санкцій згідно Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995р. "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) базується на невірному тлумаченні п.1 цього Указу (436/95) . Разом з тим, оскільки застосовані оскаржуваним рішенням податкового органу штрафні санкції є видом адміністративно-господарських санкцій, то застосування відповідальності може відбутись в межах строку, встановленого ст. 250 ГК України, який відповідачем дотримано не було. Отже, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про підставність позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Ленінському районі м.Харкова звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2009р. та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2009р..

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Начальником КРВ В Валківському районі проведено ревізію використання бюджетних кош тів, виданих Міністерством оборони позивачу за період з 01.01.2005 року по 09.10.2007 року на виконання п. 2.16 плану Голови КРУ України та п 1.1.6.1 плану роботи КРВ у Валківському районі на четвертий квартал 2007 року, про що складено акт №105-20/230 від 15.11.2007р..

Висновками зазначеного акту ревізії встановлено відсутність розпорядчих документів на видачу готівки у сумі 22000,00грн. фізичній особі при звітуванні, чим порушено п.3.10 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого правлінням Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 (z0040-05) .

Згідно з п. 2 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 (436/95) штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Отже, на підставі матеріалів ревізії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було прийнято рішення від 23.01.2008 року № 0000082330 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5500,00грн..

За результатами апеляційного оскарження вказаного рішення про застосування фінансвоих санкцій, у задоволенні скарг позивач було відмовлено, а рішення від 23.01.2008 року № 0000082330 –залишено без змін.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками, яких дійшов суд апеляційної інстанції, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не були враховані приписи ст. 250 Господарського кодексу України щодо строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених ст.250 Господарського кодексу України, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб’єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

За таких обставин, оскільки оспорюване рішення про застосування штрафних санкцій від 23.01.2008 року № 0000082330 прийняте відповідно до акта ревізії КРВ в Валківському районі від 15.11.2007 року №105-20/230 в якому встановлено порушення, що мали місце у 2006 році, оскаржуване рішення прийнято з порушення вимог закону.

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

Отже, суд апеляційної інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова – залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.