А-42/10-С Про визнання протиправною бездіяльності Центральної виборчої комісії - 07.02.2010 Прийняття

03.02.2010 року представник Партії регіонів –Донець Ю.Б. звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії, яка полягала в неприйнятті на засіданні 1 лютого 2010 року роз’яснення про порядок складання витягу зі списку виборців на виборчій дільниці для голосування за межами приміщення для голосування, визнати протиправною постанову Центральної виборчої комісії № 197 (v0197359-10) від 1 лютого 2010 року "Про Роз’яснення щодо порядку уточнення списків виборців для повторного голосування з виборів Президента України 7 лютого 2010 року", визнати протиправною постанову Центральної виборчої комісії № 198 (v0198359-10) від 1 лютого 2010 року "Про визнання такими, що втратили чинність, постанов Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року № 475 та від 4 січня 2010 року № 6".

Позов обґрунтовано тим, що Центральною виборчою комісією у своїй постанові № 197 (v0197359-10) , якою затверджені Роз’яснення щодо порядку уточнення списків виборців для повторного голосування з виборів президента України 7 лютого 2010 року, не було надано роз’яснення щодо голосування за межами приміщення для повторного голосування 7 лютого 2010 року, а тому під час проведення виборчого етапу повторного голосування 7 лютого 2010 року з виборів Президента України Центральна виборча комісія не надала Роз’яснення про порядок складання витягу зі списку виборців на виборчій дільниці для голосування за межами приміщення для голосування.

Крім того, представник позивача зазначає, що оскаржувана ним постанова Центральної виборчої комісії №198 (v0198359-10) від 1 лютого 2010 року є неправомірною, оскільки постанова Центральної виборчої комісії № 475 (v0475359-09) від 12 грудня 2009 року не втратила і на цей час свого значення для практичного використання стосовно забезпечення реалізації виборчих прав громадян засад виборчого процесу і однакового застосування законодавства України про вибори на всій території України при підготовці проведення повторного голосування з виборів Президента України 7 лютого 2010 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог представника Партії регіонів до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною бездіяльності ЦВК та протиправними постанов ЦВК №.197 (v0197359-10) , 198 (v0198359-10) від 1 лютого 2010 року відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник Партії регіонів –Донець Ю.Б. подав до Вищого адміністративного суду України апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2010 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Так, в якості необґрунтованості прийнятого рішення позивач вказує на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до наступного висновку.

Рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що деякі положення Роз’яснення затвердженого постановою ЦВК №475 були оскаржені в судовому порядку, Уповноваженим представником кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 –ОСОБА_5, а також в судовому порядку була оскаржена Постанова Центральної виборчої комісії № 6 (v0006359-10) від 04.01.2010 року "Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року № 475"з метою забезпечення передачі виборчими комісіями органам ведення Державного реєстру виборців відомостей про виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2010 року, в задоволенні позову було відмовлено.

В подальшому, довірена особа кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 –ОСОБА_6 звернувся із заявою до Київського апеляційного адміністративного суду про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2009 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2010 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами було задоволено, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2010 року скасовано, а позов довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 - ОСОБА_6 до Центральної виборчої комісії, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача кандидат на пост Президента України ОСОБА_7, про визнання незаконною постанови ЦВК № 6 (v0006359-10) від 04.01.2010 року задоволено повністю.

Постановою Центральної виборчої комісії № 198 (v0198359-10) від 1 лютого 2010 року було визнано такими, що втратили чинність, постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року № 475 (v0475359-09) та від 4 січня 2010 року № 6 (v0006359-10) .

Також суд першої інстанції не погодився з доводами позивача про те, що оскаржувана ним постанова Центральної виборчої комісії № 197 (v0197359-10) , якою було затверджено Роз'яснення щодо порядку уточнення списків виборців для повторного голосування з виборів Президента України, не містить роз'яснень щодо голосування за межами приміщення для повторного голосування 7 лютого 2010 року, оскільки порядок складання витягу зі списку виборців на виборчій дільниці для голосування за межами приміщення для голосування в день виборів Президента та повторного голосування врегульовано ч. 3 ст. 77 Закону України "Про вибори Президента України", а тому твердження позивача про те, що під час проведення виборчого етапу повторного голосування 7 лютого 2010 року з виборів Президента України Центральна виборча комісія не надала роз'яснення про порядок складання витягу зі списку виборців на виборчій дільниці для голосування за межами приміщення для повторного голосування, що, на його думку, є неправомірною бездіяльністю, безпідставні.

Центральна виборча комісія 1 лютого 2010 року прийняла постанову № 198 (v0198359-10) "Про визнання такими, що втратили чинність, постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року № 475та від 4 січня 2010 року № 6".

Як вбачається з оскаржуваної постанови ЦВК № 198 (v0198359-10) , списки виборців, складені та уточнені відповідно до вимог Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) та зазначених постанов Центральної виборчої комісії, використовувалися дільничними виборчими комісіями звичайних та спеціальних виборчих дільниць у день виборів Президента України 17 січня 2010 року. На підставі ч. 10 ст. 79 Закону вказані списки виборців доставлені до окружних виборчих комісій для подальшої передачі до відповідних місцевих державних архівних установ у встановленому частиною першою статті 88 Закону порядку.

Крім того, постановою Центральної виборчої комісії від 19 січня 2010 року №112 (v0112359-10) затверджено Порядок виготовлення списків виборців для повторного голосування 7 лютого 2010 року з виборів Президента України та постановою Центральної виборчої комісії від 1 лютого 2010 року № 197 (v0197359-10) затверджено Роз'яснення щодо порядку уточнення списків виборців для повторного голосування з виборів Президента України 7 лютого 2010 року, а тому затверджені постановою Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року № 475 (v0475359-09) Роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року"та від 04 січня 2010 року №6 (v0006359-10) "Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року № 475"були визнані такими, що втратили чинність.

Відповідно до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (1932-15) Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього та інших законів України і наділена повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної

Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про Центральну виборчу комісію"визначено, що комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України принципів і засад виборчого процесу і процесу референдуму, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 25 Закону України "Про вибори Президента України"Центральна виборча комісія, крім повноважень, визначених Законом України "Про Центральну виборчу комісію" (1932-15) приймає обов'язкові для застосування виборчими комісіями роз'яснення з питань виконання цього Закону, здійснює організаційно-методичне забезпечення їх діяльності, а тому оскаржувані рішення і дії центральної виборчої комісії є правомірними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 77 Закону України "Про вибори Президента України", на підставі заяв, зазначених у частині першій цієї статті, дільнична виборча комісія напередодні дня виборів після закінчення строку подання таких заяв робить витяг із списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. При цьому у списку виборців у графі "підпис виборця"секретар дільничної виборчої комісії робить запис "голосує за місцем перебування".

Частиною 1 цієї ж статті передбачено, що виборець, який за станом здоров'я не може прибути до приміщення для голосування звичайної виборчої дільниці, де він включений до списку виборців, а також виборець, який включений до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у стаціонарному лікувальному закладі, і через постільний режим не може прибути до приміщення для голосування, має право звернутися з письмовою заявою до дільничної виборчої комісії з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування. Така заява із зазначенням місця перебування виборця може бути подана не пізніш як за дванадцять годин до початку голосування.

Стаття 36-2 Закону України "Про вибори Президента України"визначає порядок складання списків виборців для повторного голосування. Днем повторного голосування є 7 лютого 2010 року.

Отже, на підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що Центральна виборча комісія, приймаючи оскаржувані позивачем постанови № 197 (v0197359-10) та № 198 (v0198359-10) , діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законами України.

Доводи апеляційної скарги щодо визнання протиправною бездіяльності ЦВК, яка полягала в неприйнятті роз'яснень про складання витягу зі списків виборців на виборчій дільниці для голосування, за межами приміщення для голосування суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки відповідно до п. 2 ст. 94 Закону України "Про вибори Президента України" бездіяльність, що може бути оскаржена відповідно до цього Закону, вважається вчиненою в останній день строку, у який мала бути, але не була вчинена відповідна дія. Законом на Центральну виборчу комісію не покладено обов'язку щодо додаткової регламентації порядку складання витягу зі списку виборців на виборчій дільниці для голосування за межами приміщення для голосування.

Крім того, законами України "Про вибори Президента України" (474-14) та "Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія наділена повноваженнями у процесі організації та проведення виборів Президента

України здійснювати консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій та приймати роз'яснення з питань застосування чинного законодавства України про вибори, а тому у Центральної виборчої комісії відсутнє право змінювати норми чинного законодавства України на свій розсуд.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.