АС-42/753-06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов’язання вчинити дії - 04.02.2010 Прийняття

У грудні 2006 року Акціонерне товариство закритого типу "Харківський ордену "Знак пошани"машинобудівний завод "Червоний жовтень"(далі - АТЗТ "Харківський ордену "Знак пошани"машинобудівний завод "Червоний жовтень") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова), Головного управління Державного казначейства України у Харківській області (далі - ГУ ДКУ у Харківській області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2006 року № 00155230/0 та зобов’язання ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова провести відшкодування заборгованості з податку на додану вартість в сумі 79730,00 грн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 00155230/0 від 27 вересня 2006 року. В інший частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2007 року постанову Господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (з урахуванням уточнень до касаційної скарги), посилаючись на порушення матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2007 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу АТЗТ "Харківський ордену "Знак пошани"машинобудівний завод "Червоний жовтень", посилаючись на те, що постанова Господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2007 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача та Генеральної Прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, а також враховуючи межі касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова 18 вересня 2006 року провела невиїзну документальну перевірку АТЗТ "Харківський ордену "Знак пошани"машинобудівний завод "Червоний жовтень"з питань правильності визначення задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за серпень 2004 року, вересень 2004 року, листопад 2004 року, грудень 2004 року, лютий 2005 року, за результатами якої було складено додатковий акт № 383/23-305/00240253 від 21 вересня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення вимог пункту 1.8 статті 1 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає в завищенні суми податку на додану вартість, заявленого до відшкодування з бюджету.

27 вересня 2006 року ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 00155230/0, яким згідно з підпунктами "б", "в"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та згідно з підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зменшено суму податку на додану вартість, заявленого до відшкодування з бюджету за серпень 2004 року, вересень 2004 року, листопад 2004 року, грудень 2004 року, лютий 2005 року, на 79730,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1294,00 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнаючи протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 27 вересня 2006 року № 00155230/0, виходив з того, що Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено інших підстав для отримання бюджетного відшкодування, крім наявності лише даних податкової декларації за звітний період.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з абзацом 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (абзац перший підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Приписами абзацу другого підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Таким чином, для отримання позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, йому потрібно надати податковому органу належним чином оформлені податкові декларації, в яких будуть визначені суми податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що зменшення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова задекларованих позивачем сум податкового кредиту серпень 2004 року, вересень 2004 року, листопад 2004 року, грудень 2004 року, лютий 2005 року та внаслідок цього зменшення в картці особового рахунку позивача сум бюджетного відшкодування не відповідає вимогам підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Платник податків, який в силу покладеного на нього законодавством обов’язку щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) вступає у зв’язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов’язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність зменшення відповідачем сум податку на додану вартість, яку заявлено до відшкодування з бюджету за серпень 2004 року, вересень 2004 року, листопад 2004 року, грудень 2004 року, лютий 2005 року на 79730,00 грн., а також застосування штрафних санкцій в розмірі 1294,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.