Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Гордійчук М.П., Розваляєвої Т.С., Чалого С.Я.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Приватного підприємства "Наш дім" на постанову Господарського суду Сумської областi від 11 липня 2008 р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Наш дім" до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про визнання нечинним рішення, -

Приватне підприємство "Наш дім"звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області, яким просив визнати нечинним рішення № 25 від 15.06.2007 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою господарського суду Сумської області від 11.07.2008 року задоволені позовні вимоги. Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачем було порушено вимоги п.2.1. Інструкції щодо порядку розрахунків суми необгрунтованої виручки, як різниці між фактичною виручкою та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно законодавства, а не за відсотком сплати по будинках, як це здійснив відповідач в додатку № 18 до акту перевірки.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 р. вищевказану постанову скасовано та відмовлено в позові. Вищевказана постанова обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах та у спосіб встановлений законодавством України.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Приватне підприємство "Наш дім" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 р. скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вірно встановлено судами, Державною інспекцією з контролю за цінами в Сумській області проведено перевірку додержання державної дисципліни цін з питань формування, встановлення застосування тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій в ПП "Наш дім"( м. Суми, вул.. Курська. 33/13), яке, на підставі договору № 54 від 04.10.2006р., виконує комунальне замовлення на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та проводить розрахунки зі споживачами по встановлених тарифах ( у відповідності до п. 1.1 Договору). Рівень тарифів визначається згідно рішень Сумської міської ради.

На підставі результатів перевірки, відповідачем складено акт № 114 від 05.06.2007р.. в якому засвідчено порушення порядку застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Суми в період з 01.11.2006 р. по 16.11.2006 р, за рахунок застосування нечинних тарифів на вказані послуги у відповідності до Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 31.10.2006 р. № 580 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків...". На підставі вказаного акту Державною Інспекцією з контролю за цінами винесено рішення № 25 від 15.06.2007р., яким до позивача були застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 6361 грн. 77 коп., в т.ч. 2120 грн. 59 коп. отриманої виручки та 4241 грн. 18 коп. штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення"державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи відповідно до ст. 9 Закону "Про ціпи і ціноутворення" встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Таким чином, тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, є регульованими тарифами.

Як встановлено судами, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 31.10.2006 р. № 580 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності"з 01.11.2006 р. був затверджений тариф з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій по житловому фонду м. Суми, що перебуває у комунальній власності, в тому числі і для позивача.

Правильним є посилання апеляційного суду на ст. 57 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку. встановленому законом, є нечинними. Статтею 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації"від 23.09.1997р. передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"від 11.09.2003р., регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Таким чином, виконавчий комітет Сумської міської ради є органом місцевого самоврядування, який в межах своїх повноважень приймає рішення, що набирають чинності після їх офіційного оприлюднення в друкованих засобах масової інформації. Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 31.10.2006 р. № 580 було доведено до відома громадян 17.11.2006 р., тобто набрало чинності з моменту опублікування в газеті "Суми і Сумчани"№ 46 від 17.11.2007 р.

Правильним є посилання апеляційного суду на Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами (1819-2000-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів "України від 13.12.2000 р. № 1819, згідно якого Інспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обгрунтування. Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) Санкцій органами державного контролю за цінами (z1047-01) , затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 р. № 298/519, передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства (п. 1.4 Інструкції).

Пунктом 2 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.03.2007 р. № 155 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 31.10.2006 р. № 580 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій..."передбачено проведення перерахунків споживачам станом до 01.05.2007 р.

Відповідно до п. 1.8 цієї Інструкції (z1047-01) факти завищення цін і тарифів суб'єктами господарювання, які встановлені самостійно, у разі повернення суб'єктами господарювання суми необгрунтовано отриманої виручки споживачам або перерахування її в дохід відповідного бюджету до початку перевірки, як порушення державної дисципліни цін, не розглядається (початком перевірки вважається дата, яка зазначена в акті). Згідно акту перевірки № 114 перевірка розпочата 29.05.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, до початку перевірки позивачем був наданий лист від 25.05.2007 р. № 03/196 адресований ПП "Лекон"- підприємству, що організує приймання платежів від населення - про проведення перерахунків населенню за період з 01.11.2006 р. по 16.11.2006 р. по послугах з утримання будинків та прибудинкових територій у травні 2007 р. ПП "Лекон"своїм листом від 31.05.2007 р. № 25, повідомило позивача про те, що інформацію по касах про проведений перерахунок мешканці будинків отримають після 06.06.2007 р.

Таким чином, станом на 29.05.2007 р. перерахунки з населенням по вказаних послугах, відповідно до наданих підприємством карток платників по особових рахунках за квітень 2007 р. (оскільки оплата послуг здійснюється населенням за квітень у травні, за травень у червні і т.д.) не проведені, оскільки у картках платників у графі "перерахунки"відсутнє коригування плати у квітні 2007 р. За таких обставин до позивача не може бути застосований п. 1.8 Інструкції (z1047-01) , оскільки за самостійно встановленим фактом завищення тарифів до початку перевірки не було здійснено повернення необгрунтовано одержаної виручки споживачам.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Наш дім"" відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 р.. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 237 - 239 КАС України.