Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 16 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року у справі №2а-103/09 за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

У грудні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 16 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02.10.2007р. по 31.12.2007р. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради просить скасувати зазначені судові рішення, як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є незастрахованою особою, ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину - доньку Камілу, отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з серпня по грудень 2007 р. в розмірах, передбачених Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік" (489-16) .

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради позивач знаходиться на обліку в УПСЗН, як особа, що отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.08.2007 року та отримала таку допомогу в 2007 році: у серпні –103,41, у вересні –104,85, у жовтні –104,85, у листопаді 2007 року - 107,73 грн., у грудні -110,18 грн. Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"№ 2811-XII від 21 листопада 1992 року (2811-12) відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"№ 2811-XII від 21 листопада 1992 року (2811-12) є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (13-2007-п) (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13" (900-2007-п) ) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).

Згідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року (v0009700-96) визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а здійснені їй виплати проведені у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років, який згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) встановлений з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та здійснити виплату на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України не донарахованої та невиплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за жовтень - грудень 2007р.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції щодо пропуску позивачкою річного строку на звернення до суду.

Оскільки, Рішення Конституційного суду ухвалено 09.07.2007р. та воно набуло чинності з дня його ухвалення, а позивачка дізналась про порушення свого права 02.10.2008р., а звернулась до суду у листопаді 2008 року, тому суди підставно задовольнили позов в частині виплат з жовтня по грудень 2007 року.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради відхилити, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 16 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.