ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" лютого 2010 р. м. Київ К-17523/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Розваляєвої Т.С., Харченка В.В., Черпіцької Л.Т.
при секретарі: Сірик Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державного підприємства "Донецький експертно-технічний центр"на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року у справі №2-а-9850/08 за позовом Державного підприємства "Донецький експертно-технічний центр"до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, головного контролера-ревізора КРВ в м. Донецьку Савлук МЛ., головного контролера-ревізора КРВ в м. Донецьку Зелінської О.Г., провідного контролера-ревізора КРВ в м. Донецьку Візниченко Л.М., контролера-ревізора КРВ в м. Донецьку Непринцева О.Б. про визнання вимоги незаконною, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2008 року ДП "Донецький експертно-технічний центр"звернулось до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, головного контролера-ревізора КРВ в м. Донецьку Савлук МЛ., головного контролера-ревізора КРВ в м. Донецьку Зелінської О.Г., провідного контролера-ревізора КРВ в м. Донецьку Візниченко Л.М., контролера-ревізора КРВ в м. Донецьку Непринцева О.Б., в якому просило визнати незаконною вимогу від 17.04.2008р. №08-08/1340 щодо усунення виявлених ревізією порушень.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі ДП "Донецький експертно-технічний центр" просить скасувати зазначені судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. Порядок оскарження регулюється ст. 13 Закону України"Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", якою визначено, що дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.
Відповідно до Положення про контрольно-ревізійний відділ, затвердженого наказом Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 28 квітня 2007 року № 94, КРВ є структурним підрозділом КРУ в Донецькій області, підпорядковується йому і входить до складу державної контроль-ревізійної служби в Україні. Відділ очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником КРУ за погодженням з місцевим органом виконавчої влади та головою ГоловКРУ України. Начальник Відділу має заступника.
Відповідно до п.п. 4 п. 4 Положення начальник відділу має право підписувати направлення на проведення ревізій.
У разі відсутності начальника Відділу або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов'язки виконує та несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань заступник начальника.
Судом встановлено, що направлення на проведення позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Донецький експертно-технічний центр"№ 384, № 385, № 386, № 387 підписані заступником начальника контрольно-ревізійного відділу Зима Ю.В. на підставі наказу від 17 березня 2008 року № 130-в виконуючого обов'язки В.Л. Вишневського, яким було надано 17 березня 2008 року відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 1 календарний день за сімейними обставинами начальнику КРВ в м. Донецьк ОСОБА_8
Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами КРВ у м, Донецьку була проведена позапланова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2007 року по 31.01.2008 року, за результатами якої був складений Акт від 03.04.2008 року № 137, в якому зазначено наступне:
1. "Операції, проведені з порушенням чинного законодавства, що призвели до збитків" на загальну суму 99, 14 тис. грн., а саме:
нарахування та сплата за період з 01.04.2007 року по 31.01.2008 року доплати за виконання робіт з координації та керівництва науково-дослідними роботами по науково-методичному забезпеченню наглядової діяльності, яка не передбачена Контрактом в сумі 83,04 тис. грн., а саме, розділом 3 Контракту від 05.04.2007 року № 37, що є порушенням ст.ст. 21, 97 Кодексу законів про працю України та ст.ст. 5, 14, 15, 20 Закону України "Про оплату праці";
зайве нарахування та виплата відпускних у сумі 3, 27 тис. грн. та матеріальної допомоги у сумі 7,41 тис. грн., що є порушенням п. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати" від 08.02.1995 року № 100 (100-95-п)
;
сплачено до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці 5,52 тис. грн.
2. Інші порушення фінансової дисципліни - 433,81 тис. грн., а саме:
завищення в обліку вартості активів, внаслідок віднесення витрат з ремонту орендованих службових приміщень на збільшення активів у сумі 430,04 тис. грн.., що є порушенням п.п. 7, 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за № 288/4509 (z0288-00)
та порушення п. 15.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 (z0027-00)
;
віднесення вартості робіт з монтажу кондиціонерів на рахунок 91 "Загальновиробничі витрати" та 92 "Адміністративні видатки" в сумі 3,77 тис. грн., що є порушенням п. 7.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", де витрати по монтажу кондиціонерів повинні бути віднесені на первісну вартість основних засобів, п.п. 15, 18 Положення (стандартів) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 (z0027-00)
та п. 1 ст. 3 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем винесено вимогу від 17 квітня 2008 року № 08-08/1340 щодо усунення виявлених ревізією порушень, якою вимагається від позивача відшкодувати зайві виплати нарахованої та сплаченої доплати, відпускних, матеріальної допомоги і зайво перераховані до державних цільових фондів кошти; також посилити контроль за використанням коштів підприємства і дотримання вимог нормативних актів щодо ведення бухгалтерського обліку; провести нараду з працівниками установи по розгляду результатів ревізії та притягнути до відповідальності осіб, винних у допущенні порушень.
З Акту перевірки вбачається про порушення ст.ст. 21, 97 Кодексу законів про працю України та ст.ст. 5, 14, 15, 20 Закону України "Про оплату праці", а саме, керівнику підприємства безпідставно виплачувався колективний приробіток за кінцеві результати роботи, який не передбачений контрактом № 37 від 5 квітня 2007 року та додатковою угодою № 2 від 10 травня 2007 року до контракту, та не погоджений вищестоящою інстанцією.
З матеріалів справи вбачається, що 5 квітня 2007 року було укладено контракт № 37 між керівником Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, (на який покладено функції управління майном, що перебуває у державній власності), та ОСОБА_10., за умовами якого ОСОБА_10. призначається на посаду начальника Державного підприємства "Донецький експертно-технічний центр", на термін з 5 квітня 2007 року по 4 квітня 2010 року.
Відповідно до розділу ІІІ Контракту "Умови матеріального забезпечення керівника"за виконання обов'язків передбачених цим контрактом, ОСОБА_10. нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності, виходячи з встановлених керівнику (п. 3.1. контракту):
посадового окладу у розмірі 2215,00 грн.(з 01.10.2007 - 4000,00грн.) із фактично відпрацьованого часу;
премії, нарахованої відповідно до Положення про умови і розміри оплати праці керівників державних підприємств, управління майном яких здійснює Держгірпромнагляд України, затвердженого у встановленому порядку. При цьому максимальний розмір премії не може перевищувати розміру посадового окладу керівника:
доплати за наявність у керівника наукового ступеня; доктор наук - 20% посадового окладу, кандидат наук - 15% посадового окладу із фактично відпрацьованого часу;
надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі 50 % від посадового окладу із фактично відпрацьованого часу.
Відповідно до 3.2 Контракту керівнику можуть виплачуватися:
винагорода за підсумками роботи за рік відповідно до чинного на підприємстві положення, з дозволу Держгірпромнагляду;
винагорода за вислугу років відповідно до чинного на підприємстві положення і дозволу Держгірпромнагляду;
винагорода за виконання особливо важливих завдань у розмірі та поряд визначених Держгірпромнаглядом у додаткових угодах до контракту або інших документах, якими визначені ці завдання;
винагорода за ефективне управління державним майном згідно з Положення про виплату матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном керівникам державних підприємств, управління майном яких здійснює Держгірпромнагляд, затвердженим у встановленому порядку.
Відповідно до умов додаткової угоди від 10 травня 2007 року № 2, за виконання особливо важливих завдань, а саме: за виконання робіт з координації та керівництва науково-дослідними роботами по науково-методичному забезпеченню наглядової діяльності передбачено виплачувати з 05.04.2007 начальнику ДП "Донецький експертно-технічний центр"щомісячно винагороду, відповідно до чинного на підприємстві Положення про оплату праці.
Згідно до ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України "Про оплату праці", форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Положення про оплату праці, оплата праці начальника Державного підприємства "Донецький експертно-технічний центр" регулюється Контрактом, укладеним між начальником Державного підприємства "Донецький експертно-технічний центр" та головою Держгірпромнагляда та цим Положенням, по якому колективний приробіток начальнику центра встановлюється кожний місяць.
З матеріалів справи вбачається, що керівнику Державного підприємства "Донецький експертно-технічний центр"згідно наказів, підписаних заступником начальника Бобровим А.І., протягом 2007 року нараховувався та сплачувався колективний приробіток за кінцеві результати робот.
Частин6ою 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ч.ч.2,3 ст. 97 цього Кодексу форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Однак, виплата колективного приробітку за кінцеві результати роботи не була передбачена контрактом № 37 від 5 квітня 2007 року та додатковою угодою № 2 від 10 травня 2007 року до контракту, та не погоджена з вищестоящою інстанцією.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо порушення позивачем ст. ст. 21, 97 Кодексу законів про працю України та ст. ст. 5, 14, 15, 20 Закону України "Про оплату праці".
Крім того, в Акті перевірки відповідача також зазначено про порушення позивачем п. 7, 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 (z0288-00)
та п. 15.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 (z0027-00)
, а саме сума ремонтних робіт на орендовані приміщення за період з жовтня 2007 по січень 2008 року склала 430 043, 00 грн. (за жовтень - грудень 2007 року на суму 328512, 00 грн., за січень 2008 року 101 531, 00 грн. Зазначена сума позивачем була віднесена на збільшення активів основних засобів на бухгалтерський рахунок 103 "Будинки та споруди". Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14)
встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні Засоби" (z0288-00)
, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Згідно з п.7 Положення, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
Пункт 14 Положення передбачає, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
Відповідно до п. п. 15.4 п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Витрати" (z0027-00)
, до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
Отже, позивачем неправомірно було віднесено суму в розмірі 430 043,00 грн., яка була витрачена позивачем на поточний ремонт орендованих приміщень, на збільшення активів основних засобів на бухгалтерський рахунок 103 "Будинки та споруди", оскільки зазначені витрати необхідно було віднести на рахунок витрат 91 "Загальновиробничі витрати"(витрати по ремонту приміщень виробничих Відділів) та 92 "Адміністративні видатки" (витрати по ремонту приміщень, які займає адміністрація).
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначеним вимогам дії відповідача відповідають, а тому суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецький експертно-технічний центр"залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: