Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року

у справі № 2а-2962/08

за позовом Дочірнього підприємства "СТВ-Харків"(надалі –ДП "СТВ-Харків")

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові (далі –СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

У лютому 2008р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 25.04.2008р., поставлено питання про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові №0000950848/0 від 06.07.2007р., №0000960848/0 від 06.07.2007р., №0000950848/1 від 30.08.2007р., №0000960848/1 від 30.08.2007р., №0000950848/2 від 09.11.2007р., №0000960848/2 від 09.11.2007р., №0000950848/3 від 24.01.2008р., №0000960848/3 від 24.01.2008р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суд від 04 листопада 2008р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові №0000950848/0 від 06.07.2007р., №0000950848/1 від 30.08.2007р., №0000950848/2 від 09.11.2007р. та №0000950848/3 від 24.01.2008р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 119265,00грн. у т.ч. 79510,00грн. основного платежу та 39755,00грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові №0000960848/0 від 06.07.2007р., №0000960848/1 від 30.08.2007р., №0000960848/2 від 09.11.2007р. та №0000960848/3 від 24.01.2008р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 137524,90грн. у т.ч 99388,50грн. основного платежу та 38136,40грн. штрафних (фінансових) санкцій. З Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір в сумі 3,40грн..

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем визначені всі законодавчо встановлені вимоги щодо документального підтвердження формування валових витрат підприємства, а отже, судом визнано неправомірними оскаржувані податкові повідомлення рішення в частині визначення порушення позивачем п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2008р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009р. та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.11.2005р. по 31.03.2007р. про що складено акт №1774/48-0/33816944 від 21.06.2007р..

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем п.5.1 п.п.,5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.8.1 п.8.8 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 115951,00грн.; встановлено порішення п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого була занижено податок на додану вартість на суму 81754,00грн..

За наслідками проведеної перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000950848/0 від 06.07.2007р. на загальну суму 122631,00грн. у т.ч. 81754,00грн. основного платежу з податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 40877,00грн.; №0000960848/0 від 06.07.2007р. на загальну суму 159450,40грн. у т.ч основного платежу з податку на прибуток в сумі 115951,00грн. та штрафних санкцій в сумі 43499,40грн..

В порядку процедури апеляційного узгодження контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0000950848/1 від 30.08.2007р., №0000960848/1 від 30.08.2007р., №0000950848/2 від 09.11.2007р., №0000960848/2 від 09.11.2007р., №0000950848/3 від 24.01.2008р., №0000960848/3 від 24.01.2008р. у яких сума податкових зобов’язань залишилась незмінною.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході проведення перевірки контролюючий орган звернув увагу, що на підтвердження списання паливно-мастильних матеріалів (бензин А-92, А-95, газ-пропан) ДП "СТВ-Харків"надав лише подорожні листи і не надав товарно-транспортні накладні. За таких обставин відповідач дійшов висновку про завищення позивачем скоригованих валових витрат у 2006р. на 303150,00грн. у І кварталі 2007р. –на 94404,00грн., що зумовило здійснення донарахування суми податкового зобов’язання у відповідності із вимогами п.п.4.2.2. п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положеннями п.11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 (z0128-98) , встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається).

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що вказаними нормами законодавства передбачено, що документом визначення обсягів транспортної роботи вантажного автомобілю та витрат паливно-мастильних матеріалів є дорожній лист.

Встановивши на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки підтвердження відповідними документами здійснення позивачем (продавцем) доставки товару на адресу покупців за допомогою власних автотранспортних засобів, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання до перевірки всіх необхідних первинних документів, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про неправомірність висновків контролюючого органу про порушення позивачем правил формування валових витрат підприємства.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.