Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2009 року

у справі №22а-18638/08/9104 (номер справи у суді першої інстанції –2-а-1965/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс"

до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс"звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.03.2008 року №0000772302/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 810109,00 грн., з яких 567917,00 грн. –основний платіж та 242192,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року (суддя Басай О.В.) позов задоволено. Зазначене рішення мотивовано посиланнями на п. 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", застосувавши який суд дійшов висновку, що господарська операція щодо передачі права власності на земельну ділянку до статутного капіталу ТОВ "Автокомплекс"в обмін на корпоративні права прирівнюється до продажу товарів, а відтак вартість цієї земельної ділянки є витратами позивача на її придбання, які у випадку продажу ділянки підлягають врахуванню при визначенні суми валового доходу підприємства.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2009 року (судова колегія у складі: головуючий суддя –Яворський І.О., судді – Нос С.П., Попко Я.С.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмова у задоволенні позову судом апеляційної інстанції мотивована висновком суду про відсутність у ТОВ "Автокомплекс"витрат на придбання земельної ділянки, з огляду на що при її відчуженні до складу валового доходу товариства підлягав включенню весь прибуток від операції з такого продажу за мінусом витрат, пов’язаних із капітальним поліпшенням землі.

Вважаючи, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2009 року була прийнята з порушенням норм матеріального права, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс"звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року. Скаржник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки ототожнення згаданих у цьому підпункті витрат з валовими витратами є неправомірним.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок, викладений у акті перевірки від 12.02.2008 року №92/23-2/32076725, про порушення товариством пп. 1.31 ст. 1, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Такий висновок пов'язаний з тим, що ТОВ "Вігро Трейд Україна"у березні 2005 року передало у власність ТОВ "Автокомплекс"земельну ділянку, розташовану по вул. Другетів-Заводській у м. Ужгороді, шляхом внесення зазначеної земельної ділянки за договірною ціною 2500000,00 грн. до статутного фонду позивача в обмін на корпоративні права. 01.02.2007 року ТОВ "Автокомплекс"продало згадану земельну ділянку ПП "Арс Дім"за ціною 2970000,00 грн.

Позивач, визначаючи відповідно до пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"суму валового доходу, врахував, що витрати підприємства з придбання земельної ділянки складають 2532769,00 грн., з яких 2500000,00 грн. –сума, еквівалента внеску ТОВ "Вігро Трейд Україна"до статутного фонду ТОВ "Автокомплекс", та 32769,00 грн. –витрати на капітальне поліпшення землі.

Відповідач же, визначаючи сум витрат на придбання землі, вважає, що вони становлять лише 422769,00 грн., з яких 354938,00 грн. –сума зменшеного статутного внеску, що підлягає поверненню ТОВ "Вігро Трейд Україна"; 35062,00 грн. –частка ТОВ "Вігро Трейд Україна", що залишилася у статутному фонді позивача та 32769,00 грн. –витрати на капітальне поліпшення землі.

Враховуючи фактичні обставини нарахування податкових зобов’язань, досліджені судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є визначення правильності відображення у податковому обліку позивача операції з продажу землі, право власності на яку воно набуло у результаті передачі відповідної земельної ділянки до статутного капіталу товариства одним з його учасників в обмін на корпоративні права.

Спеціальною нормою, яка регулює облік операцій із землею та її капітальними поліпшеннями, є пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.

Зміст наведеної норми свідчить на користь того, що результат (об'єкт оподаткування) операцій із землею визначається окремо від усіх інших операцій. При такому механізмі визначення результату операцій на величину об'єкта оподаткування впливає тільки перевищення доходу від операцій із землею над відповідними витратами, яке включається до складу валових доходів платника податку. Такий вплив на об'єкт оподаткування здійснюється внаслідок того, що витрати на придбання землі не відшкодовуються (за рахунок включення сум амортизаційних відрахувань до валових витрат) у податковому обліку, оскільки земля не є об'єктом податкового обліку.

Встановлюючи з метою визначення суми валового доходу наявність у позивача витрат на придбання земельної ділянки слід врахувати, що господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно, є інвестицією (п. 1.28 ст. 1 згаданого Закону).

Вирішуючи питання про наявність юридичного факту придбання корпоративних прав, судом першої інстанції правильно враховано наведене у п. 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"визначення терміну "продаж товарів", яким є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Зважаючи на те, що за своїм змістом під витратами слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) продавцю товарів як компенсацію їх вартості, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції, що вартість земельної ділянки у сумі 2500000,00 грн., за якою відбулась її передача до статутного фонду ТОВ "Автокомплекс", є витратами позивача на її придбання, які здійснені товариством шляхом передачі корпоративних прав ТОВ "Вігро Трейд Україна".

За наведених обставин, слід визнати правильним висновок суду першої інстанції, який встановив, що сума у розмірі 2500000,00 грн. підлягає врахуванню як сума витрат при визначенні суми валового доходу підприємства, з огляду на що обґрунтовано визначився з наявністю правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки постанова суду першої інстанції була скасована помилково, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 226 КАС України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс"задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2009 року у справі №22а-18638/08/9104 скасувати, а Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року у справі 2-а-1965/08 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.