Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції (далі –Красноармійська ОДПІ)

на постанову господарського суду Донецької області від 15.11.2007

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2008

у справі № 37/135а (22-а-1454/08)

за позовом дочірнього підприємства "Південний"комунального підприємства "Красноармійський центр єдиного замовника"(далі –ДП "Південний")

до Красноармійської ОДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов (за урахуванням уточнення до нього) подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2007 № 0000272340/0 з мотивів його прийняття з порушенням чинного законодавства України.

Постановою господарського суду Донецької області від 15.11.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2008, позов задоволено з тих підстав, що одержана позивачем з місцевого бюджету цільова фінансова допомога не є виручкою від реалізації товарів (робіт, послуг) у розумінні статті 1 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) (далі –Указ), а тому на суму цієї допомоги єдиний податок не нараховується.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Красноармійська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні позову. Скаргу мотивовано посиланням на приписи пунктів 2, 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.1998 № 477 (z0689-98) (далі –Порядок), якими передбачено включення до цієї книги також і позареалізаційних доходів, фактично отриманих суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій, ніж реалізація товарів (робіт, послуг).

У судове засідання представники сторін не з’явились.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- у період виникнення спірних правовідносин позивач був суб’єктом сплати єдиного податку;

- Красноармійською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання ДП "Південний"вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 22.02.2007, оформлену актом від 03.03.2007 № 57-23-2-32226128, в ході якої було виявлено факт невключення позивачем до графи 5 "Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації"та до графи 6 "Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів"Книги обліку доходів і витрат підприємства, а також до рядків 2, 4 Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва –юридичною особою грошових коштів, одержаних підприємством у вигляді фінансової допомоги з місцевого бюджету на технічне обслуговування ліфтів, вивезення сміття, придбання контейнерів, благоустрій території тощо;

- за наслідками цієї перевірки контролюючим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким ДП "Південний"було визначено суму податкового зобов’язання з єдиного податку у розмірі 39 197 грн. (у тому числі 27 727 грн. за основним платежем та 11 470 грн. штрафних санкцій);

- між позивачем та Красноармійською міською радою відсутні будь-які зобов’язання щодо поставки товарів (виконання робіт, послуг);

- отримані за рішенням Красноармійської міської ради кошти було використано підприємством за цільовим призначенням, а саме: на технічне обслуговування ліфтів, вивезення сміття, придбання контейнерів, благоустрій міста та відшкодування витрат по заробітній платі, відрахувань з заробітної плати.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності у позивача обов’язку стосовно включення до оподатковуваної єдиним податком виручки суми фінансової цільової допомоги, одержаної підприємством з місцевого бюджету.

Відповідно до статті 3 Указу (727/98) суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) ; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно зі статтею 1 Указу (727/98) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) .

Таким чином, під єдиний податок підпадають тільки ті готівкові (безготівкові) кошти, що надійшли від покупця за придбані товари, роботи та послуги.

Відтак слід погодитися з висновком попередніх інстанцій про те, що цільова фінансова допомога, яка надається суб’єкту господарювання з бюджету для виконання певних завдань на неоплатній основі, не відповідає ознакам "виручки від реалізації продукції"та не підлягає включенню до об’єкта оподаткування єдиним податком.

Посилання ж скаржника на норми пунктів 2, 5 Порядку (z0689-98) , за змістом яких у графі 6 "Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів" відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації; у графі 5 "Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації" відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) ) –не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України, позаяк, як вірно зазначено попередніми судовими інстанціями, наведені законодавчі приписи визначають лише облікові аспекти діяльності підприємств, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, та не встановлюють порядок оподаткування єдиним податком.

За таких обставин передбачених законом підстав для скасування ухвалених у справі рішень не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

Касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 15.11.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2008 у справі № 37/135а (22-а-1454/08) –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.