Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду м.Києва від 13.12.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2007

у справі № 25/539-А

за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця"

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції у Житомирській області

про визнання недійсними рішень, -

Постановою Господарського суду м.Києва від 13.12.2006, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2007, позов ДТГО "Південно-Західна залізниця"задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ у Житомирській області №0001811600/0 від 17.05.2005, в іншій частині позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 10.11.2005 №0004771600/0, яким за затримку на 170 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем "плата за землю"в розмірі 5420,49 грн. до позивача на підставі пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штраф у розмірі 50% в сумі 2710,27 грн.;

- від 17.05.2005 №0001811600/0, яким за затримку на 168 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем "плата за землю"в розмірі 4484,40 грн. до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штраф у розмірі 50% в сумі 2242,22 грн.;

- від 17.05.2005 № 0001801600/0, яким за затримку на 80 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем "плата за користування надрами" в розмірі 352,32 грн. до позивача на підставі пп.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 70,46 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 17.05.2005 №0001811600/0 було оскаржено в порядку адміністративного узгодження, за результатами якого скарга позивача залишена без задоволення.

Враховуючи, що між сторонами існує спір щодо нарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2005 №0001811600/0 за затримку на 168 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем "плата за землю"в розмірі 4484,40 грн. на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"штрафу у розмірі 50% в сумі 2242,22 грн., в іншій частині судові рішення не оскаржуються, відповідно до приписів ч.2 ст. 220 КАС України, касаційний перегляд здійснюється у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Старокостянтинівською колійною машинною станцією ДТГО "Південно-Західна залізниця" платіжним дорученням № 431 від 10.07.2001 з її рахунку № 26006648 в Хмельницькій обласні дирекції АППБ "Аваль"було перераховано податок за землю в розмірі 3982,00 грн. на рахунок Ігнатпільської сільської ради в ОПЕРУ Житомирської обласної дирекції АК АПБ "Україна".

Зазначені кошти до бюджету не надійшли, оскільки стосовно банку "Україна"було застосовано ліквідаційну процедуру.

Відповідачем, суми податку на землю, що сплачувались позивачем за наступні податкові періоди, направлялись на погашення податку за цей податковий період, у зв’язку з чим виникла заборгованість зі сплати цього податку, про що зазначено в акті перевірки №247-18/0-71 від 17.05.2005.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"при використанні розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документу на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Пунктом 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"передбачена відповідальність банків за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (2346-14) . При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне перерахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Факт належного виконання позивачем свого обов'язку щодо сплати податку до бюджету підтверджується платіжним дорученням № 431 від 10.07.2001, прийнятим банком до виконання 11.07.2001.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій, що за таких обставин у відповідача не було підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції за несвоєчасне чи неповне зарахування до бюджету плати за землю визначених податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2005 №0001811600/0, є правильним.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права. Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Господарського суду м.Києва від 13.12.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.