ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" січня 2010 р. м. Київ К-78/08
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І.,
Лиски Т.О.,
Мойсюка М.І.,
Сороки М.О.,
Штульман І.В. (доповідач),
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_6 до начальника Новгородківського районного відділу земельних ресурсів Дзябко О.А. про визнання неправомірними дій та скасування постанови №47 від 02 липня 2007 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року, -
встановив:
У липні 2007 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до начальника Новгородківського районного відділу земельних ресурсів Дзябко О.А. про визнання неправомірними дій та скасування постанови №47 від 02.07.2007р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. ОСОБА_6 вказував, що 02.07.2007р. відповідач виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 531 Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП (80731-10) ) - самовільне зайняття земельної ділянки, та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 204грн.
Позивач вважав вказану постанову відповідача неправомірною, оскільки рішенням Новгородківської селищної ради Кіровоградської області №93 від 26.04.2007р. "Про надання дозволу на встановлення тимчасової палатки"йому було надано дозвіл на встановлення тимчасової сезонної палатки для торгівлі пивом та снековою групою товарів в смт.Новгородка біля районного будинку культури. ОСОБА_6 зазначав, що після сплати відповідних платежів, землевпорядник селищної ради встановив межі земельної ділянки на місцевості, про що склав відповідну схему, після чого була встановлена палатка для торгівлі. Позивач вважав, що в його діях мав місце лише факт використання ним земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а не самовільне її зайняття.
Постановою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 25.07.2007р. адміністративний позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано дії начальника Новгородківського районного відділу земельних ресурсів Дзябко О.А. щодо накладення адміністративного стягнення неправомірними та скасовано постанову відповідача №47 від 02.07.2007р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 204грн., справу провадженням закрито.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007р. апеляційну скаргу Новгородківського районного відділу земельних ресурсів задоволено, постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 25.07.2007р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007р., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_6 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, просить таку скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_6 фактично використовував земельну ділянку без одержання документу, що посвідчує право на неї та без його державної реєстрації, а тому в діях ОСОБА_6 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 531 КУпАП .
Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись неможливо, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають п риватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Статтею 531 КУпАП (80731-10) передбачено адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. При цьому, змісту вказаного правопорушення зазначена норма не розкриває. Разом з тим, згідно визначення наведеного у ст. 1 Закону України від 19.06.2003р. №963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель"самовільним зайняттям земельних ділянок визнаються будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Новгородківської селищної ради №93 від 26 квітня 2007 року ОСОБА_6 надано дозвіл на встановлення тимчасової палатки в смт.Новгородка біля районного будинку культури (а.с.4). Після встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання відповідної схеми посадовою особою –землевпорядником селищної ради В.Попович, позивач встановив торгову палатку (а.с.7).
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача ОСОБА_6 ознак використання не наданої йому земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), що є необхідною складовою об’єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 531 КУпАП . В даному випадку має місце використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, за що вказаним Кодексом відповідальності не передбачено.
При таких обставинах, суд першої інстанції правильно скасував постанову Новгородківського районного відділу земельних ресурсів від 02.07.2007р. №47 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_6 за правопорушення, передбачене ст. 531 КУпАП, визнавши останню протиправною.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007р. та залишення в силі постанови Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 25.07.2007р .
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, суд, -
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 – задовольнити .
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року – скасувати .
Постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2007 року – залишити в силі .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.
Судді: (підписи)