ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ К-20138/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Бим М.Є. (доповідач), Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову господарського суду Сумської області від 24 грудня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року у справі №10/576-04 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Детективна фірма "Еридан"до Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення нечинним, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2004 року ТОВ Детективна фірма "Еридан"звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі Сумської області про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків від 08.09.2004р. № 186 та від 08.09.2004р. № 187.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Постановою господарського суду Сумської області від 24 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені вище судові рішення судів, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, 08 вересня 2004 року Управлінням Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми була проведена документальна перевірка з питань повноти нарахування, своєчасності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів ТОВ ДФ "Еридан" за період з 01 січня 2001 року по 06 вересня 2004 року, за результатами якої складено Акт перевірки без номеру від 08.09.2004 року, на підставі якого відповідачем була направлена позивачу вимога про сплату боргу № Ю-449 в розмірі 12582,83 грн. та прийняті рішення № 186 від 08.09.2004 року про застосування фінансових санкцій та врахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на загальну суму 3261,32 грн. та № 187 від 08.09.2004 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не плачених страхових внесків на загальну суму 2687,12 грн.
Не погоджуючись в повному обсязі з результатами перевірки та складеними актом перевірки, вимогою про сплату боргу та прийнятими відповідачем рішеннями, позивач, у встановленому законодавством порядку, оскаржив вищевказані вимогу та рішення.
Судовими рішеннями у справі № 10/575-04 визнано недійсною вимогу про сплату боргу № Ю-449 в розмірі 12582,83 грн.
Згідно пп.. "в"п. 8.6 Постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (z0064-04) , зареєстрованої в Мін'юсті України 16.01.2004 року за № 64/8663 вимога вважається відкликаною, якщо вимога органу Пенсійного фонду України про сплату боргу скасовується чи замінюється судом (господарським судом). У випадку, зазначеному підпунктом "В"вимога вважається відкликаною у день отримання страхувальником відповідного рішення суду.
Відповідно до 4.9 Постанови ПФУ № 21-1 (z0064-04) фінансові санкції до страхувальників застосовуються за порушення норм Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (1058-15) №1058 від 07.09.2003р. і накладаються страхувальнику згідно пп.. 9-3-2., 9-3-4- п. 9-3- Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування та в розмірах передбачених пп..4- п. 9 ст.106 Закону України № 1058.
Застосування та розрахунки штрафних санкцій та нарахування пені розраховуються та встановлюються відповідно до суми боргу, тобто на вимогу, яка на даний час визнана нечинною у судовому порядку.
Отже, якщо ж сам борг скасовано, чим визнано відсутність порушення чинного законодавства позивачем, то і фінансові санкції та пеня, які накладались на зазначену вище суму боргу позивача не можуть бути дійсними та підлягають скасуванню.
Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що спірні рішення від 08 вересня 2007 року № 186 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в сумі 2606,14 грн. та пеня в сумі 655,18 грн. та рішення № 187 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на загальну суму 2687,12 грн., що винесені на підставі акту документальної перевірки без номера від 08 вересня 2004 року та скасованої в судовому порядку вимоги від 05 серпня 2004 року за № Ю-449, підлягають скасуванню.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі Сумської області відхилити, а постанову господарського суду Сумської області від 24 грудня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
з оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим