Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2008 року у справі №А18/434-07 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання нечинним рішення, -

У вересні 2007 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця"звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання нечинним рішення від 31.07.2007 року № 151.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2008 року, позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задоволені, визнано нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області № 151 від 31.07.2007 року.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені вище судові рішення судів, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, в період з 02.07.2007р. по 10.07.2007р. уповноваженими фахівцями Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області проведена перевірка "Запорізької дирекції залізничних перевезень"Державного підприємства "Придніпровська залізниця"з питань дотримання вимог законодавства України при застосуванні цін (тарифів) на перевезення пасажирів та багажу на залізничному транспорті та формуванні цін (тарифів) на послуги, що надаються залізничними вокзалами.

За результатами перевірки складений Акт від 10.07.2008р. № 628, з якого вбачається, що вибірковою перевіркою касових стрічок за період з 01.07.2006р. по 01.06.2007р. з питання правильності застосування тарифів на платні послуги встановлено, що на порушення наказу ДП "Придніпровська залізниця"від 26.04.2005р. № 291/Н, яким встановлено єдиний тариф на продаж у спеціалізованій касі броні проїзного документу, замовленого пасажиром раніше, у тому числі по телефону у розмірі 2,00 грн., структурним підрозділом завищена плата на зазначену послугу внаслідок застосування цін (тарифів) з порушенням запроваджених методів регулювання.

Наказами від 30.05.2005р. № 388/Н та від 21.07.2007р. № 484/Н встановлено тарифи на зазначену послугу на більш високому рівні, у період з 07.06.2005р. по 26.07.2006р. – 3,00 грн., та у період з 27.07.2007р. по 23.04.2007р. –3,50 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки, п. 15 ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення"від 3 грудня 1990 року N 507-XII, п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001р. N 298/519 (z1047-01) , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001р. за N 1047/6238т начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області 31.07.2007р. прийнято рішення № 151, яким вилучено у ДП "Придніпровська залізниця"23.238,00 грн., з них - 7.746,00 грн. сума порушення та 15.492,00 грн. штрафу.

Наказом Придніпровської залізниці №157/Н від 05.03.2005 р. встановлений Перелік основних платних послуг по обслуговуванню пасажирів на вокзалах та поїздах на Придніпровській залізниці (далі - Перелік), розміри плати на які затверджується керівництвом залізниці, начальниками дирекцій залізничних перевезень, керівниками структурних підрозділів залізниці.

Відповідно до Переліку до платних послуг по обслуговуванню пасажирів на вокзалах та в поїздах на Придніпровській залізниці належать:

- продаж проїзного документа, замовленого пасажиром раніше в тому числі по телефону;

- продаж у спеціалізованій касі броні проїзного документа, замовленого пасажиром раніше, в тому числі по телефону.

Пунктом 2 вищезазначеного наказу визначено, що єдину тарифну політику на залізниці слід застосовувати до таких послуг як "Продаж у спеціалізованій касі броні проїзного документа замовленого пасажиром раніше у тому числі по телефону".

Враховуючи, що на послугу щодо "Продажу проїзного документа замовленого пасажиром раніше, в тому числі по телефону", не встановлені єдині тарифи, а також те, що на вокзалах, котрі входять до складу відокремленого структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" а саме Запоріжжя-2, Мелітополь, Пологи, Бердянськ спеціалізовані каси броні проїзного документа відсутні; Запорізькою дирекцією ДП "Придніпровська залізниця" були прийняті накази від 30.05.2005р. №388/Н та від 21.07.2006р. №484/Н, за якими на послугу –"Продаж проїзного документа, замовленого пасажиром раніше, в тому числі по телефону" встановлено тариф 3,00 грн. та 3,50 грн.

Послуги "Продаж проїзного документу, замовленого пасажиром раніше, в тому числі по телефону"та "Продаж у спеціалізованій касі броні проїзного документу, замовленого пасажиром раніше, у тому числі по телефону"не є тотожними а ні за звучанням, а ні за змістом.

Висновок про завищення структурним підрозділом плати на послугу "Продаж у спеціалізованій касі броні проїзного документу, замовленого пасажиром раніше, у тому числі по телефону"є помилковим.

Тарифи на послугу "продаж проїзного документу, замовленого пасажиром раніше, у тому числі по телефону"затверджені наказами начальника залізниці від 30.05.2005р. № 388/Н та від 21.07.2007р. № 484/Н.

Застосування цін (тарифів) з порушенням запроваджених методів регулювання не є доведеним.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає, а тому суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області відхилити, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.